Напередодні чергових скорботних роковин у Полтаві її пам'ять вшанували покладанням квітів до меморіальної дошки, що встановлена на будинку по вулиці Ватутіна, де проживала співачка. Сюди прийшли її друзі, колеги, представники влади, громадськості. Продовженням заходу стала презентація-обговорення проекту пам'ятника Раїсі Кириченко в Будинку радіо ОДТРК "Лтава".
…Там без жодного поруху уст, без єдиного слова співачка тихо і тепло всім нагадала: "Я – ваша!"
Минають роки, а гідної заміни Чураївні на українському мистецькому небосхилі так і не видно… Уже навіть саме це спонукає сьогодні багатьох людей вболівати й турбуватися про встановлення у Полтаві пам'ятника Раїсі Опанасівні Кириченко, наголосив генеральний директор ОДТРК "Лтава", заслужений журналіст України Микола Ляпаненко. Належно вшанувати світлу пам'ять співачки має зобов'язувати й визнання її заслуг державою: вона – Герой України, повний кавалер ордена княгині Ольги.
– Дуже не багато серед нас таких патріотів, – зазначив Микола Ляпаненко. – Мало хто знає, що свого часу в Раїси Опанасівни була можливість залишитися в Німеччині, де їй пропонували рятівні операції в обмін на прийняття громадянства цієї держави. Іноземці зрозуміли, яку людину лікують. Але вона відмовилась і поїхала додому.
Повернулась у рідну Україну, в милу серцю Корещину. Пронизливо і хвилююче – хоч сто разів переслухай, все одно свіжо та по-новому – зазвучав на презентації запис пісні Раїси Кириченко "Ця земля – Україна!"
Летять птахи-лелеки за обрії далекі,
Летять з журбою у чужі краї.
На мить я уявляю себе
в пташиній зграї
І з криком повертаюсь до землі!..
У бронзі вона постане саме такою, ніби тільки-но повернулася з неба, з руками-"крилами", розпростертими у символічному жесті, котрий у риториці має те ж саме прочитання, що і зміст усього життя, всієї творчості народної співачки: "Я – ваша!" Взятися за створення проекту пам'ятника в такому вигляді заслуженого художника України Миколу Цися надихнуло фото співачки, з якого вона зачарувала його і цим відкритим, готовим обняти всю Україну, рухом, і крилатим вбранням. Костюм не вигаданий, сценічний, він зберігається у музеї Раїси Опанасівни Кириченко. Працюючи над образом, митець постійно прислухався до порад чоловіка артистки Миколи Михайловича Кириченка.
– Саму скульптуру гармонійно доповнює декоративна, монументальна підтримка, – розповідає Микола Цись. – Її завдання – створювати відповідне тло. Ця частина композиції оздоблена такими красномовними деталями, як калина, рушник, бандура, скрипка. Є тут і "аркуш" із незабутніми словами Берегині: "Дарую вам, люди, на щастя, на будні ту пісню, що в серце з дитинства взяла".
Планується, що пам'ятник буде встановлено у березовому гайку біля Будинку радіо ОДТРК "Лтава" саме за адресою: вулиця Раїси Кириченко, 1. Кожен зможе прийти і вклонитися Чураївні, покласти квіти. Окрім того, архітектори передбачають, що втілення їхнього задуму обов'язково посприяє появі тут своєрідного Співочого поля, де зможуть виступати навіть хори.
Удосконалення ескізу скульптури певний час ще триватиме. Надати більшої портретної схожості рисам співачки висловив побажання Микола Кириченко. Він подякував присутньому на презентації голові облдержадміністрації Олександру Удовіченку за надану в 1990-х роках під час лікування співачки в Німеччині підтримку.
У презентації взяли участь також голова обласної ради Іван Момот, начальник управління культури облдержадміністрації Геннадій Фасій, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Микола Степаненко, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі Олексій Нестуля, заслужений діяч мистецтв України Олексій Чухрай…
Від проекту до справжнього пам'ятника – ще чималий шлях. Як від сцени – до сердець слухачів, як від пісні – до душі. Для української Берегині така дорога була сенсом життя. Для тих, хто це розуміє, вона стала сенсом пам'яті.
[1]