– А де найбільше споживають пряників? – запитує директор ЗАТ “Кобеляцький завод продтоварів “Мрія” Надія Карнаух. І сама ж відповідає: – Звичайно, у селах!
Може, ще й тому, що, не беручи до уваги доступну ціну, в селах найвідчутніше збереглися давні традиції, зокрема й у харчуванні, де перевага надається натуральним продуктам. А пряники споживали ще в Стародавньому Єгипті та Стародавньому Римі. Випікали їх із медом. А за часів Київської Русі їх навіть називали “медовим хлібом”, який на цих теренах відомий із
ІХ століття. Тож ці ласощі, здавалося б, такі прості, мають цікаву історію. І з простого “медового хліба” часто й сьогодні перетворюються у весільне пригощання, у святкові ласощі від Святого Миколая.
Треба зізнатися, що завод продтоварів “Мрія” ми не шукали через Інтернет, у районній раді нам порадили побувати там, зазначивши, що це одне з підприємств, яке розвивається, працює із нарощуванням обсягiв виробництва, що на сьогодні вже великий плюс. І відчутно поповнює районний бюджет. На запитання про те, як це вдається колективу за непростих нинішніх реалій, Надія Василівна пояснила:
– За рахунок якості виживаємо, дотримуємося ГОСТів ще радянської доби, виробляємо продукцію тільки із натуральної сировини.
Це багато про що говорить – сьогодні одна із фабрик навіть цукерки виробляє за ГОСТами (державними стандартами) радянської доби, коли ми ще й гадки не мали про ГМО та всілякі шкідливі для здоров’я добавки, що позначаються літерами Е. Завод виготовляє не тільки пряники, а й вівсяне печиво, східні солодощі, цукерки, зефір, мармелад, мінеральну воду, безалкогольні напої. Продукція виробляється згідно з діючими рецептурами, її якість контролюється лабораторією. Вся сировина натуральна, але ціни на неї зростають постійно, що додає проблем.
– Два місяці тому олію брали по 8 гривень, зараз – по 10,80, сухе знежирене молоко – по 12, через три місяці – по 26 гривень, маргарин коштував 7, зараз – 11,80, – розповідає директор.
Єдиний інгредієнт, якість якого не залежить від місцевих виробників, – заморське какао, яке нині не те, що було колись, це, мабуть, усі господарки помітили навіть у себе вдома.
Як самостійне підприємство завод працює з 1985 року – раніше це був цех Новосанжарського харчокомбінату, який спеціалізувався на прийманні
та переробці сільськогосподарської продукції. Надія Карнаух очолювала його з 1971 року. Нині на заводі 144 працівники, є власний млин, автотранспорт для перевезення готової продукції, і автопарк підприємства поповнюється так само, як і розширюється асортимент продукції. А споживають її не лише в Полтавській області, а й у Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській. Минулого року здійснили реконструкцію котельні, пустили нову лінію з виробництва пряників із начинкою (яблуко, абрикос, вишня), зовсім недавно почали випускати пряники “До посту”. Нові види продукції – то турбота в першу чергу технологів Наталії Панічевської і Марини Скрипник, але дегустацію проводять усі разом – майстри, лаборанти, головний економіст Алла Руденко, директор Надія Карнаух. І, смакуючи новинки, уточнюють, що додати, чого зменшити у рецепті. Тому й смачно! Тому й так багато нагород має продукція заводу. Ще у 2002 році в рамках Національного рейтингу “Краща торгова марка” пряники “Фестивальні”, “Каштан”, мінеральна вода “Касьянівська” нагороджені золотими медалями з правом нанесення їх зображень на етикетку. У 2005 році на цьому ж конкурсі “Касьянівська” одержала другу медаль, а в серпні 2007 року на Х Міжнародному конкурсі – третю.
Розповідаючи про здобутки колективу, директор Надія Карнаух скромно промовчала про те, що їй присвоєно звання “Почесний громадянин Кобеляцького району” і почесне звання “Заслужений працівник промисловості України”. Завод і створено, і збережено свого часу завдяки її турботі, й сьогодні Надія Василівна робить усе для того, щоб смачні, як у давні роки, ласощі вироблялися за передовими технологіями, на сучасному обладнанні спеціалістами з високим рівнем професійної майстерності. Звідси й успіхи. І – смачні пряники до чаю, до молока сільським діткам і бабусям. Хоч і міські споживачі добре знають продукцію “Мрії” – вона не залежується на прилавках, зокрема і в Полтаві.
[1]