Сьогодні, мабуть, немає людини в Машівці, яка б не відреагувала на назви народних аматорських вокальних ансамблів “Слов’яни”, “Гармонія”, зразкового – “Горошини” без гордощів за земляків. Перемоги не тільки на обласних, а й на всеукраїнських та міжнародних конкурсах – це давно вже рівень їх талановитих учасників. Позаминулого року співучі “Горошини” привезли з міжнародного фестивалю “Сонце. Радість. Краса” три золоті медалі. 2010-го з фестивалів у Італії та Угорщині “Відродження” повернулось, посівши друге місце та отримавши Гран-прі. Загалом же на рахунку творчих машівчан – бурхливі оплески болгарської, грецької, словацької, угорської, італійської публіки й кожного разу призове місце – не нижче третього.
Втім, є й інші здобутки – ті, що вищі за будь-які конкурсні відзнаки: діти, яким прищепили почуття прекрасного, яким відкрили їхні істинні можливості й перспективи, які не мають ні бажання, ні часу на сумнівні спокуси нашого світу. Здавалося б, є в цьому висновку щось від ідеалістичних міркувань, але його справедливість підтверджує позитивний досвід Володимира Томшинського:
– За всі ці роки активної діяльності районного Будинку культури жодна дитина, з якою ми працювали, не скоїла якогось протизаконного вчинку. А лише через наш хореографічний ансамбль проходить кожен четвертий юний машівчанин – у “Відродженні” танцює близько сотні дітей. Хіба це – не показник? Приємно також, що сьогодні вже наші “випускники” приводять до художніх керівників нову зміну – синів та доньок. І впевнений: надзвичайно важливо й те, що в нас не існує суворих відборів. Ми відкриті для кожного. У Будинку культури діє чудова вокальна студія, сюди на заняття батьки привозять дітей із різних куточків району. Працює також ізостудія “Мальвочка”, де юні таланти малюють.
Авжеж, той, хто вболіває за справу, не дозволяє собі тривалий час задовольнятися досягнутими результатами. Дружно працюють заради нових здобутків зі своїми вихованцями художні керівники колективів Олена Романченко, Лариса Томшинська, В’ячеслав Шеванов, Алла Яковенко, керівник вокальної студії Валентина Патик.
Є у Володимира Томшинського й сміливе прагнення щодо створення на базі Машівського районного будинку культури дитячого культурно-естетичного центру, вихованці якого змогли б не тільки розвивати вокальні та хореографічні здібності, а й вивчати англійську мову. Втім, уже добрий десяток років ці сподівання так і залишаються мрією – на будь-які починання потрібні кошти. Та, на щастя машівських самородків, не для кожної людини труднощі – то привід опускати руки. Так, не вдається поки що віднайти необхідну підтримку й для відродження міжрайонного фестивалю “Кришталеві нотки”, але серед планів на нинішній рік у Володимира Томшинського – проведення на місцевому рівні конкурсу на зразок “Україна має талант!” Він точно знає, що творчого потенціалу в жителів району вистачить іще на багато перемог.
“Зоря Полтавщини”
[1]