- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Святі мученики Христові

Вони були молодшими синами святого Рівноапостольного київського князя Володимира Святославовича. Брати були виховані у християнському благочесті, прагнули присвятити своє життя служінню Богу.
За життя батька Борис займав княжий престол у Ростові, правив мудро, дбав про утвердження Православної віри. Прославився і як хоробрий та вправний воїн. Гліб правив у Муромі.
Коли помер Рівноапостольний князь Володимир, по праву старшинства старший його син Святополк оголосив себе великим князем Київським. Однак він не був певен у тому, що саме такою була воля батька. Ймовірно, що свого столонаступника Володимир бачив у Борисі.
Бориса звістка застала в дорозі – він повертався з походу на печенігів. Військова дружина умовляла його піти на Київ і посісти великокняжий престол, але святий Борис, не бажаючи міжусобиць, розпустив своє військо, сказавши: “Не підніму руки на брата свого, до того ж старшого за мене, котрого повинен вважати за батька!”
Властолюбний Святополк не повірив у щирість молодшого брата. Він підіслав убивць спочатку до Бориса, потім – до Гліба. Брати знали про таку віроломність, та не стали ховатися й зі смиренням зустріли смерть.
Життя святих страстотерпців було принесене в жертву любові: “Як хто каже: “Я Бога люблю”, та ненавидить брата свого, той не правдомовець”, – читаємо у Новому Завіті. Святі брати вчинили так, як було поки що незвично, незрозуміло для язичницької Русі, що звикла до кровної помсти, – вони показали, що за зло не можна віддавати злом, навіть під загрозою смерті.
***
9 серпня Православна Церква вшановує пам’ять великомученика й цілителя Пантелеймона. Його ім’я означає “всемилостивий”. Із юних років він навчався лікарському мистецтву, а прийнявши Хрещення, присвятив життя безвідплатному зціленню стражденних. Допомагав він не так аптекарським зіллям і ліками, як прикликанням імені Господа. У 305 році святий Пантелеймон постраждав за віру Христову. Коли йому усікли голову, з рани потекло молоко, а оливкове дерево, до якого був прив’язаний, у момент його смерті вкрилося плодами. І досі великомученик Пантелеймон допомагає всім, хто молитовно звертається до нього у хворобах і скорботі.
Підготувала Людмила САМОЙЛОВА.

Print Friendly, PDF & Email [1]