Миколайовича Турівного. У них описані події 1917 року та періоду громадянської війни на Полтавщині.
Ідея видати і донести до читачів свою знахідку захопила онука. Він вирішив відкладати на цю справу гроші з пенсії. Безпосередньо ж робота над художнім опрацюванням рукописів поглинула близько року. Протягом цього часу, говорить Володимир Миколайович, йому довелось вивчити і чимало архівних документів, що стосуються описаних у щоденнику подій. Про долю ж самого Андрія Турівного вдалося дізнатися небагато – висланий радянською владою до Сибіру, він здійснив втечу, але чим вона закінчилася, нікому не відомо…
Так само, до речі, сталося тепер і зі щоденниковими записами, зізнається онук, – після того, як йому "допомогли" перевести їх в електронний вигляд, рукописи зникли. Проте ж хіба дивно? Мисливці за такими скарбами були в усі часи.
Для тих, хто захоче відпочити після того, як осилить твір на основі щоденників "Пророкування діда Остапа", наступна частина книги Володимира Турівного – повість про кохання "Кирик".
Книга видрукувана у видавництві "АСМІ". Презентували її в інформаційному агентстві "Новини Полтавщини". Тепер автор вирішує питання, як же дійти до читача, і… вже виношує нові творчі плани.
“Зоря Полтавщини”
[1]