Творча спадщина Лифаря велетенська. У першу чергу це постановка балетів “Вакх і Аріадна”, “На Дніпрі”, “Ікар”, “Федра”, “Шота Руставелі”. Загалом на рахунку митця – створення понад 200 балетів. Але не менш цінна його спадщина з теорії танцю – 25 книг.
Окрім того, Серж Лифар – засновник Паризького університету хореографії та Університету танців. Він – творець нового стилю в європейському балеті – “неокласик”. “Гранд-опера” під його керівництвом дивувала увесь світ хореографічною майстерністю. Серед почесних звань Лифаря – академік Французької академії мистецтв, а також кавалер ордена Почесного легіону.
Помер митець 15 грудня 1986 року в Лозанні після тяжкої хвороби. Похований у Парижі на кладовищі Сент-Женев’єв де Буа. За заповітом дружина митця, шведська графиня Ліллан Аллефельд-Лаурвіг, подарувала частину його архівів Київській бібліотеці імені Лесі Українки. Передано документи і до Музею приватних колекцій. До речі, в Україні сьогодні й найвища мистецька нагорода Сержа Лифаря – Золота туфелька, якою його вшанували як найкращого танцівника світу. 2000 року дружина маестро передала цю нагороду-символ до Музею історичних коштовностей України.
У Франції пам’ять про Сержа Лифаря залишилася саме як про танцівника з України. З його волі на надгробку викарбувані слова, що й після смерті поєднують митця з рідною землею: “Серж Лифар із Києва”.
Вікторія Корнєва.
[1]