Найперше слово на урочистостях у школі було надано самому її колишньому вихованцеві Василеві Симоненку – його голос звучав у запису. З ініціативи заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка було випущено 15 тисяч дисків "Класика української літератури (живі голоси)", які планується передати закладам освіти й культури держави, про що й розповів він у своєму виступі. Щирі слова про творчість Василя Симоненка звучали у виступах поета, академіка, голови Українського фонду культури Бориса Олійника, ректора Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Миколи Степаненка.
Премію вручили голова Лубенської районної ради Володимир Шостак та його заступник Юрій Кривець.
Учасники свята відвідали хату в селі Біївцях, де народився й ріс майбутній Витязь української поезії, та поклали квіти до підніжжя пам'ятника Василеві Симоненку. Звучали виступи заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка; поета Олександра Печори; єпископа Харківського і Полтавського Афанасія (Українська Автокефальна Православна Церква); друга і соратника поета Миколи Сома, котрий зі сльозами на очах згадував, що своє двадцятиліття святкував у Василевій хаті, а Ганна Федорівна, мати Симоненка, називала синочком і його, сироту.
Завершилися ювілейні заходи в Будинку культури села Єнківці літературними читаннями та виступом колективу "Українська Швейцарія".
І в школі, й у сільському Будинку культури присутні заспівали пісню на слова Василя Симоненка "Лебеді материнства", яка линула у височінь, озиваючись у душах українців.
Член Національної спілки
письменників України
[1]