Святитель Василій Великий говорить: “Піст – не новий винахід, але коштовність отців. Все, що відзначене древністю, – ушановане. Пошануй сивину посту”.
Різдвяний піст триває сорок днів. Починається він 28 листопада за н. ст. і закінчується в ніч під Різдво з 6-го на 7 січня. Протягом цього періоду в богослужіннях відчувається зростання напруги в очікуванні свята. Нарешті за п’ять днів до Різдва, з 2 січня, з’являються літургійні особливості, за якими богослужіння нагадує Страсну седмицю перед Пасхою, адже спасительне служіння Сина Божого, увінчане хресною жертвою, почалося з Його втілення у людській подобі, з Його Різдва. Якщо є хоч найменша можливість, треба бувати на богослужіннях, бо участь у церковній молитві надзвичайно важлива для душі, полегшує її роботу.
Для посту тілесного треба утримуватися від усього скоромного – м’яса, птиці, яєць, молочних продуктів. Під час Різдвяного посту в свято Введення у храм Пресвятої Богородиці (4 грудня), по суботах і неділях, а також у дні пам’яті особливо шанованих святих благословляється вживати рибу – якщо святкування не випадає в середу і п’ятницю. За Церковним Уставом у понеділок, середу і п’ятницю їдять без олії. Однак Церква дає послаблення в пості немічним, людям поважного віку, дітям, подорожуючим, матерям, які годують немовлят, та іншим людям, для яких суворий піст недоречний. Універсальна порада така: підійти до священика й запитати, як вчинити саме вам.
Людмила САМОЙЛОВА.
[1]