Перші зоряні вершини
– У серпнІ 1950 року постановою уряду в Україні було створено добровільне спортивне товариство "Колгоспник", – розповів він, – а в листопаді його регіональне представництво вже з'явилося і на Полтавщині. Пізніше, в 1964 році, це товариство було перейменоване на "Колос" – символ сили і життя.
Першим головою обласної ради товариства був обраний Адам Надін. Пізніше, в різні роки, обласне товариство очолювали Олександр Кобушко, Петро Тахтуєв, В'ячеслав Одуд, Олександр Степанов, Володимир Рубан, Михайло Поставний, Сергій Серьогін, Валентина Багрій.
На час свого зародження обласна організація налічувала 44 районні ради і 798 первинних колективів фізкультури. І тому недаремно багато знаменитих спортсменів розпочинало свої перші кроки саме в сільській місцевості.
– Кого з них Ви передусім відзначили б?
– Першу в історії золоту олімпійську медаль Україні принесла гімнастка, заслужений майстер спорту Радянського Союзу Ніна Бочарова – чемпіонка Гельсінкської Олімпіади 1952 року. Вона почала займатися спортом у Супрунівській школі Полтавського району, де вчителем фізкультури працював Петро Павлюк. Він і помітив талант своєї учениці. Вже в 14 років Ніна Бочарова здобула "золото" чемпіонату України серед спортсменів середнього юнацького віку.
Пізніше олімпійською чемпіонкою з веслування стала заслужений майстер спорту СРСР Катерина Куришко, яка народилася на хуторі Теплому поблизу села Веприк Гадяцького району.
Із полтавського "Колгоспника" почав свій зоряний шлях у великий спорт учасник ХХ Олімпійських ігор у Мюнхені учень Покровсько-Багачанської середньої школи Хорольського району Борис Оніщенко, який здобув на цих Іграх золоту медаль із сучасного п'ятиборства.
Переможні кроки наших ветеранів на всесоюзних, республіканських та міжнародних спартакіадах і першостях успішно продовжували велосипедисти Степан Гризедуб із Котелевського району, Сергій Кушпет, Євген Тарасенко з Полтави, Павло Курінний із Чутівського району, легкоатлети Петро Хоменко з села Кибинці Миргородського району, Іван Гладкий із Козельщинського району, Лідія Очкань (Гевла) з Полтави.
За перемогами –
нові випробування
– АнатолІЮ Леонідовичу, втім, на скільки мені відомо, за цими перемогами прийшли й труднощі, які ФСТ "Колос" доводилося долати?
– Так. У 1986 році усі спортивні товариства були реорганізовані в одне товариство профспілок, і сільське населення залишилось практично на узбіччі великого фізкультурно-спортивного шляху країни. Завдяки ветерану сільського спорту Володимиру Івановичу Рубану в 1990 році на Полтавщині відродили товариство "Колос".
Але, на жаль, багато спортивних об'єктів не було повернуто товариству, а деякі перебували в занедбаному стані. Економічний стан на селі у перші роки незалежності України – розпад колгоспів, радгоспів – не сприяв розвитку матеріально-технічної бази.
І лише в останній період в цьому плані почали відбуватися позитивні зрушення. Здійснюється реконструкція стадіонів у Великій Багачці, Пирятині, Решетилівці, Кобеляках, Оржиці, спортивного комплексу в Козельщині, гірськолижної бази в Стасях Диканського району. В Розсошенцях Полтавського району побудовано сучасний спортивний комплекс із майданчиками зі штучним покриттям для міні-футболу та тенісу.
Завдяки обласній програмі розвитку фізичної культури і спорту в 15 сільських районах, і з них в одному селі Воскобійники Шишацького району, збудовані майданчики зі штучним покриттям. У наступному році у Терешках Полтавського, Піщаному Кременчуцького і Ромодані Миргородського районів планується побудова таких майданчиків.
– Це, певно, дало поштовх новому витку розвитку спорту і масово-оздоровчої роботи на Полтавщині?
– Справді, нове покоління сільських спортсменів продовжило славні традиції ветеранів. Вони стали поповнювати загальну скарб-ничку медалями різних гатунків. Вп'яте поспіль підкорила світову вершину заслужений майстер спорту з гирьового спорту Катерина Ваніна. Її партнери по команді – майстри спорту міжнародного класу Валерій Дромашко, Олег Капшук, В'ячеслав Задорожний, майстри спорту Анастасія Мороз, Максим Гордійчук, Артем Павленко – ставали чемпіонами і призерами чемпіонатів світу серед дорослих і юніорів. Більше половини рекордів України належать вихованцям заслуженого тренера України Олега Мороза. Майстри спорту міжнародного класу з легкої атлетики Оксана Щербак і Ганна Мельніченко були учасницями Олімпійських ігор у Пекіні. Вже цього року Ганна стала володаркою Кубка Європи з багатоборства. Члени молодіжної збірної України Сергій Лисенко і Роман Персань були переможцями цьогорічного чемпіонату. Антон Чепіжний і Вадим Заєць здобували, відповідно, "срібло" і "бронзу" на юніорських чемпіонатах України. Роман Персань – вихованець тренерів подружжя Олександра і Світлани Кравченків, інші – Сергія Чепіжного.
Від масового спорту –
до п'єдесталу
– НайперспективнІшим спортсменом в області, – продовжує свою розповідь Анатолій Головань, – зараз вважається чемпіон Європи і світу серед молоді, майстер спорту міжнародного класу з веслування Денис Камерилов. До змагань його готує батько – Олег Камерилов.
Добре себе зарекомендували на всеукраїнських і міжнародних змаганнях представники пауерліфтингу. У Геннадія Чіпка – друге місце на чемпіонаті Європи серед молоді, перше – на чемпіонаті України (тренер – Володимир Вовченко). Юнацька і юніорська команди з армспорту вже кілька років поспіль непереможні в Україні. Президент обласної федерації Сергій Олійник зумів організувати боєздатний колектив тренерів. У спортивному орієнтуванні наші земляки посіли перше командне місце на чемпіонаті України серед юнаків та дівчат, здобувши 8 золотих, 7 срібних і 4 бронзові медалі в індивідуальному заліку. Тут добре зарекомендували себе тренери Неля Олійник і Ганна Пицун. Під керівництвом тренера Оксани Сідак полтавці ставали неодноразовими володарями Кубка України зі спортивних танців. Команда з настільного тенісу цього року посідає друге місце у суперлізі, а Геннадій Закладний двічі ставав срібним призером на Дефлімпійських іграх у Тайвані. Заслужений тренер України Микола Закладний готує тенісистів високого рівня.
І таких успіхів наших спортсменів і тренерів можна називати чимало.
– Але стартом будь-якої спортивної вершини є масовий спорт. Тож яку увагу Ви приділяєте його розвитку серед сільського населення?
– Стали вже традиційними проведення чемпіонатів товариства з шахів, шашок, настільного тенісу, волейболу (чоловіки і жінки), міні-футболу, армспорту, гирьового спорту, важкої атлетики, спартакіад серед колективів фізкультури сільських рад, ветеранів сільського спорту, спартакіади "Мама, тато, я – спортивна сім'я". Започатковані в цьому році спартакіади серед сільських голів та депутатів обласної і районних рад.
Багато різноманітних змагань проводиться серед дітей різних вікових категорій. Кращі юні та дорослі спортсмени товариства беруть участь у суперфінальній частині Всеукраїнських сільських спортивних ігор. Є переможці та призери з гирьового спорту, футболу, шашок, настільного тенісу, перетягування канату, шахів, більярду.
Дуже добре, що й обласна державна адміністрація, і обласна рада, й управління з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації всебічно сприяють розвитку фізичної культури, спорту на селі. Також слід відзначити кваліфіковану роботу районних організацій ФСТ "Колос". Насамперед, Полтавського, Гадяцького, Кобеляцького, Миргородського, Глобинського, Новосанжарського, Кременчуцького, Оржицького, Лубенського та інших районів. Разом ми спроможні долати будь-які труднощі. Тому переконаний, що товариство має міцну основу. Тож всіляко прагнутимемо вдосконалювати свою подальшу роботу.
Напередодні 60-річчя ФСТ "Колос" розробило положення огляду-конкурсу на краще спортивне село області, сільськ
ий стадіон, організатора фізичної культури і спорту, районну організацію. Отож у працівників товариства є додатковий стимул для того, щоб ще краще працювати, активно залучати сільських мешканців до активних занять фізичною культурою та спортом, поліпшувати їхнє здоров'я.
“Зоря Полтавщини”
[1]