– Перш за все – це першокурсники, – говорить директор Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського Тетяна Зеленська. – Ми відразу впізнаємо їх у читальних залах, вони працюють найстаранніше.
Позаяк відпустки вже завершуються, то бібліотекарі йдуть назустріч полтавцям: їхній робочий день із вересня довшає.
– Ми намагаємося задовольнити всі запити читачів, а вони сьогодні дуже складні: молоді науковці, студенти і навіть старшокласники працюють над новими сучасними темами. І комп'ютер, Інтернет не замінять отієї комфортності, яку дає живий контакт із книгою, – продовжує Тетяна Іванівна.
Єдине, що створює проблеми в роботі бібліотекарів, – постійний брак фінансового забезпечення. Діє тут інтернет-центр, але час би мати електронні читальні зали, як в інших областях, довідкову інформацію на дисках – енциклопедичну літературу, зручні системи пошуку, розширити технічні можливості. Нині вже ніхто нічого не конспектує – матеріали відксерюють, сканують. І електронну довідку пора мати на своєму сайті для читачів.
Коштів вистачає на періодику та нові надходження, але виділена сума не змінюється протягом кількох останніх років, тоді як література дорожчає постійно. При всьому – інформація нині швидко старіє!
– Маємо дві державні програми поповнення бібліотечних фондів: "Українська мова" та "Українська книга" – безплатно одержуємо книги, які розподіляємо серед бібліотек області, – розповідає директор. – Районні бібліотеки їх забирають самовивозом, бо у нас немає коштів на пальне. І маємо можливість провести лише один обласний семінар на рік, тому їздимо у райони, щоб надавати методичну допомогу на місцях. Ось нещодавно були в Лубнах і дев'яти селах Лубенщини. Проводимо щотижня масові заходи – презентації нових книг, зустрічі з їхніми авторами.
На жаль, професія бібліотекаря втрачає свою престижність через низькі зарплати, проблеми із житлом… Та все одно були і є ентузіасти – наприклад, Таня Волошко з Лохвиці, спеціаліст із вищою освітою. І таких багато в бібліотеці імені Котляревського – небайдужих до своєї роботи.
– Без бібліотеки ніхто не став би тим, ким він є, – ні державний діяч, ні науковець, вся освіта починається з бібліотеки! – підкреслює Тетяна Зеленська. – У нас велике книгосховище: вісімсот тисяч томів. Науковці тут знайдуть усе, до речі, – й "Зорю Полтавщини", починаючи із 1943 року.
Ускладнює роботу (до того ж обом колективам!) і те, що обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного, як бідна родичка, вимушено примостилася в актовій залі обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського – перевантажене приміщення дало велику тріщину. Але то вже тема іншої розмови, болючої і для малих, і для дорослих читачів.
До професійного свята колектив бібліотеки та її директор особисто одержали грамоту міністра культури України за участь у Всеукраїнському проекті "Українці в світі".
“Зоря Полтавщини”, 30_09_09, 2 стор.
Позаяк відпустки вже завершуються, то бібліотекарі йдуть назустріч полтавцям: їхній робочий день із вересня довшає.
– Ми намагаємося задовольнити всі запити читачів, а вони сьогодні дуже складні: молоді науковці, студенти і навіть старшокласники працюють над новими сучасними темами. І комп'ютер, Інтернет не замінять отієї комфортності, яку дає живий контакт із книгою, – продовжує Тетяна Іванівна.
Єдине, що створює проблеми в роботі бібліотекарів, – постійний брак фінансового забезпечення. Діє тут інтернет-центр, але час би мати електронні читальні зали, як в інших областях, довідкову інформацію на дисках – енциклопедичну літературу, зручні системи пошуку, розширити технічні можливості. Нині вже ніхто нічого не конспектує – матеріали відксерюють, сканують. І електронну довідку пора мати на своєму сайті для читачів.
Коштів вистачає на періодику та нові надходження, але виділена сума не змінюється протягом кількох останніх років, тоді як література дорожчає постійно. При всьому – інформація нині швидко старіє!
– Маємо дві державні програми поповнення бібліотечних фондів: "Українська мова" та "Українська книга" – безплатно одержуємо книги, які розподіляємо серед бібліотек області, – розповідає директор. – Районні бібліотеки їх забирають самовивозом, бо у нас немає коштів на пальне. І маємо можливість провести лише один обласний семінар на рік, тому їздимо у райони, щоб надавати методичну допомогу на місцях. Ось нещодавно були в Лубнах і дев'яти селах Лубенщини. Проводимо щотижня масові заходи – презентації нових книг, зустрічі з їхніми авторами.
На жаль, професія бібліотекаря втрачає свою престижність через низькі зарплати, проблеми із житлом… Та все одно були і є ентузіасти – наприклад, Таня Волошко з Лохвиці, спеціаліст із вищою освітою. І таких багато в бібліотеці імені Котляревського – небайдужих до своєї роботи.
– Без бібліотеки ніхто не став би тим, ким він є, – ні державний діяч, ні науковець, вся освіта починається з бібліотеки! – підкреслює Тетяна Зеленська. – У нас велике книгосховище: вісімсот тисяч томів. Науковці тут знайдуть усе, до речі, – й "Зорю Полтавщини", починаючи із 1943 року.
Ускладнює роботу (до того ж обом колективам!) і те, що обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного, як бідна родичка, вимушено примостилася в актовій залі обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського – перевантажене приміщення дало велику тріщину. Але то вже тема іншої розмови, болючої і для малих, і для дорослих читачів.
До професійного свята колектив бібліотеки та її директор особисто одержали грамоту міністра культури України за участь у Всеукраїнському проекті "Українці в світі".
“Зоря Полтавщини”, 30_09_09, 2 стор.
[1]