Працює тут дещо більше ста людей, які вміють дати лад і на ланах, і на фермах. Зокрема, в "Октані" щороку отримують високі врожаї пшениці, ячменю, соняшнику, кукурудзи, цукрового буряку. Під ці культури в господарстві відведено дві тисячі гектарів. Тисячу з них в нинішньому сезоні займали ячмінь та озима пшениця. Ячмінь уже впорано, його намолочено майже півтори тисячі тонн. Це означає, що з кожного гектара зібрано по 42 центнери. Ще ряснішим виявився зернозбір озимої пшениці. Кожен гектар дав по 60 центнерів збіжжя.
– Враховуючи складність цьогорічних погодних умов, такі показники є цілком прийнятними, – поділився своїми міркуваннями генеральний директор ТОВ "Октан", депутат обласної ради Олег Кулініч. – Взагалі темпів ми ніколи не збавляємо, а, навпаки, намагаємося їх постійно нарощувати. Цього року отримали найбільший за останні роки валовий збір ранніх зернових – близько 6 тисяч тонн. На мою думку, це один з кращих показників на Полтавщині з огляду на площу землі, яку орендує "Октан".
– Завдяки чому спостерігається такий ріст?
– Вважаю, що будь-яку справу треба робити професійно. Ми завжди застосовуємо лише прогресивні технології. Під урожай 2010 року буде внесено 250 тонн аміачної селітри, близько 100 – діамофосу, 60 – сульфаамофосу, близько 110 – безводного аміаку. Це обійдеться нам у півтора мільйона гривень. Також зараз проводимо комплекс робіт по дискуванню стерні. Додаємо водночас аміачної селітри і таким чином маємо органічне добриво. Насіння соняшнику, кукурудзи, цукрового буряку використовуємо тільки високоякісне, зарубіжної селекції. На цьому економити не можна. Згодом могли б збирати такі ж високі врожаї, як у Франції, Німеччині, інших країнах Європи. Єдиною перешкодою є погодні умови. На жаль, у нас випадає недостатня кількість опадів. Втім, як би не складалася ситуація, урожайність пшениці нижчою 50 центнерів із гектара в “Октані” ніколи не була. Хоча інколи природа вносить свої неприємні корективи. Наприклад, поточного року ми втратили відсотків 15 урожаю через те, що у кінці квітня на грунті були дев'ятиградусні заморозки.
У Зіньківському районі всього два господарства – "Октан" і "Маяк" – щорічно сіють цукровий буряк. Наші спеціалісти обізнані у цій справі, отже, урожайність цукрового буряку маємо на рівні 500 центнерів із гектара в заліку. Це наш стабільний показник упродовж останніх п'яти років.
Рекорд комбайнера
– Олеже Івановичу, а в технічному плані як оснащене господарство?
– Тут ми взагалі не відстаємо від Європи, бо працюємо на такій же техніці, як і вони. Окрім комбайнів "Дон" і "Нива", маємо трьохсотсильний комбайн "Кейс", потужні трактори "Джон Дір" та "Кейс", три сівалки "Оптіма НТ" для посіву кукурудзи, соняшнику й цукрового буряку, зернову сівалку "Грейт Плейнз НТА", кукурудзяну жатку "Джерінгхоф", бурякозбиральний комплекс "ВІК", причіпні обприскувачі "Харді" із системою "Твайн форс", оборотний плуг "Грегуар Бессон" та інші знаряддя.
Цьогоріч в "Октані" було встановлено своєрідний рекорд. За день комбайнер Анатолій Курмаз із помічником Михайлом Калюжним зібрали 330 тонн пшениці з 50 гектарів. Врожайність склала 66 ц/га.
– Під час збирання урожаю працюємо не покладаючи рук, – розповідає Анатолій Курмаз, – 12–13 годин на добу, а буває – і 16. Тут зволікати не можна. Необхідно ретельно використовувати кожну погожу днину. Тож і гаряче харчування нам привозять тричі на день прямо у поле. У середньому за добу збираємо від 180 до 250 тонн зерна. Коли урожай гарний, то й працювати приємно. Тим більше, що і матеріальна зацікавленість є. Думаю, за ці жнива отримаю близько 11 тисяч гривень. А це серйозний внесок до сімейного бюджету. Окрім того, керівники дбають, щоб ми не були без зарплатні і взимку, коли переважно займаємося ремонтом та підготовкою техніки до нового сезону.
Стараємося у всьому бути прикладом
– Окрім рослинництва, нам вдалося зберегти і тваринницьку галузь, – приєднується до розмови виконавчий директор ТОВ "Октан" Валентина Кропивна. – Поголів'я великої рогатої худоби за останній час ми збільшили на 50 відсотків. Також постійно дбаємо про омолодження стада. Нині в "Октані" утримуємо 300 голів ВРХ, у тому числі – 150 корів. Відновили ми й свинарство. Є 50 основних свиноматок, а поросят продаємо населенню. У пташнику – 3 тисячі голів птиці. Окрім курей, пробуємо вирощувати й індиків.
– Але, знаєте, чесно кажучи, – зізнається Олег Кулініч, – тваринництво у нас – справа любительська, а не професійна. Хоча на самоплив його не пускаємо, постійно вкладаючи кошти у розвиток.
Ми стараємося у районі в усьому демонструвати гарний приклад. От і податків сплачуємо найбільше. У нас немає поняття зарплати у конвертах. Прибутків ми не приховуємо. Бо, вважаю, фінансова політика повинна бути прозорою. На Зіньківщині – 25 сільгосппідприємств. Але не всі зареєстровані у нашому районі, тож і податків до його бюджету не сплачують. Ми ж платимо близько 15 тисяч гривень на гектар землі. Торік наше господарство сплатило понад триста тисяч гривень податків, а також триста п'ятдесят тисяч внесків до фондів загальнообов'язкового користування.
– Олеже Івановичу, на соціальну сферу зусиль вистачає?
– Їй ми приділяємо значну увагу. Ремонтуємо дороги, займаємося благоустроєм села Покрівське, на території якого знаходиться "Октан", допомагаємо школі. Коли постало питання необхідності відкриття у селі дитячого садочка (там проживає близько сорока дітей дошкільного віку), за ініціативою депутатів районної ради взялися за цю справу і довели її до кінця. Заклад запрацює з 1 вересня цього року.
– Які плани на найближчу перспективу?
– Думаємо придбати ще один потужний комбайн та дискову борону, пару тракторів МТЗ. Це конче необхідно, щоб у сезон збору врожаю виробничий процес не припинявся ні на мить. Тоді жнива можна було б завершувати швидше, ніж за 10 днів.
Не виключено, що й облаштуємо власний млин чи пекарню. Але на все це необхідні кошти. Їх же ми вкладаємо переважно у сільгоспвиробництво. Найголовніше ж для нас – зберегти стабільність й імідж аграріїв – справжніх професіоналів своєї справи.
Зоря Полтавщини, 1 стор., 11 серпня
– Враховуючи складність цьогорічних погодних умов, такі показники є цілком прийнятними, – поділився своїми міркуваннями генеральний директор ТОВ "Октан", депутат обласної ради Олег Кулініч. – Взагалі темпів ми ніколи не збавляємо, а, навпаки, намагаємося їх постійно нарощувати. Цього року отримали найбільший за останні роки валовий збір ранніх зернових – близько 6 тисяч тонн. На мою думку, це один з кращих показників на Полтавщині з огляду на площу землі, яку орендує "Октан".
– Завдяки чому спостерігається такий ріст?
– Вважаю, що будь-яку справу треба робити професійно. Ми завжди застосовуємо лише прогресивні технології. Під урожай 2010 року буде внесено 250 тонн аміачної селітри, близько 100 – діамофосу, 60 – сульфаамофосу, близько 110 – безводного аміаку. Це обійдеться нам у півтора мільйона гривень. Також зараз проводимо комплекс робіт по дискуванню стерні. Додаємо водночас аміачної селітри і таким чином маємо органічне добриво. Насіння соняшнику, кукурудзи, цукрового буряку використовуємо тільки високоякісне, зарубіжної селекції. На цьому економити не можна. Згодом могли б збирати такі ж високі врожаї, як у Франції, Німеччині, інших країнах Європи. Єдиною перешкодою є погодні умови. На жаль, у нас випадає недостатня кількість опадів. Втім, як би не складалася ситуація, урожайність пшениці нижчою 50 центнерів із гектара в “Октані” ніколи не була. Хоча інколи природа вносить свої неприємні корективи. Наприклад, поточного року ми втратили відсотків 15 урожаю через те, що у кінці квітня на грунті були дев'ятиградусні заморозки.
У Зіньківському районі всього два господарства – "Октан" і "Маяк" – щорічно сіють цукровий буряк. Наші спеціалісти обізнані у цій справі, отже, урожайність цукрового буряку маємо на рівні 500 центнерів із гектара в заліку. Це наш стабільний показник упродовж останніх п'яти років.
Рекорд комбайнера
– Олеже Івановичу, а в технічному плані як оснащене господарство?
– Тут ми взагалі не відстаємо від Європи, бо працюємо на такій же техніці, як і вони. Окрім комбайнів "Дон" і "Нива", маємо трьохсотсильний комбайн "Кейс", потужні трактори "Джон Дір" та "Кейс", три сівалки "Оптіма НТ" для посіву кукурудзи, соняшнику й цукрового буряку, зернову сівалку "Грейт Плейнз НТА", кукурудзяну жатку "Джерінгхоф", бурякозбиральний комплекс "ВІК", причіпні обприскувачі "Харді" із системою "Твайн форс", оборотний плуг "Грегуар Бессон" та інші знаряддя.
Цьогоріч в "Октані" було встановлено своєрідний рекорд. За день комбайнер Анатолій Курмаз із помічником Михайлом Калюжним зібрали 330 тонн пшениці з 50 гектарів. Врожайність склала 66 ц/га.
– Під час збирання урожаю працюємо не покладаючи рук, – розповідає Анатолій Курмаз, – 12–13 годин на добу, а буває – і 16. Тут зволікати не можна. Необхідно ретельно використовувати кожну погожу днину. Тож і гаряче харчування нам привозять тричі на день прямо у поле. У середньому за добу збираємо від 180 до 250 тонн зерна. Коли урожай гарний, то й працювати приємно. Тим більше, що і матеріальна зацікавленість є. Думаю, за ці жнива отримаю близько 11 тисяч гривень. А це серйозний внесок до сімейного бюджету. Окрім того, керівники дбають, щоб ми не були без зарплатні і взимку, коли переважно займаємося ремонтом та підготовкою техніки до нового сезону.
Стараємося у всьому бути прикладом
– Окрім рослинництва, нам вдалося зберегти і тваринницьку галузь, – приєднується до розмови виконавчий директор ТОВ "Октан" Валентина Кропивна. – Поголів'я великої рогатої худоби за останній час ми збільшили на 50 відсотків. Також постійно дбаємо про омолодження стада. Нині в "Октані" утримуємо 300 голів ВРХ, у тому числі – 150 корів. Відновили ми й свинарство. Є 50 основних свиноматок, а поросят продаємо населенню. У пташнику – 3 тисячі голів птиці. Окрім курей, пробуємо вирощувати й індиків.
– Але, знаєте, чесно кажучи, – зізнається Олег Кулініч, – тваринництво у нас – справа любительська, а не професійна. Хоча на самоплив його не пускаємо, постійно вкладаючи кошти у розвиток.
Ми стараємося у районі в усьому демонструвати гарний приклад. От і податків сплачуємо найбільше. У нас немає поняття зарплати у конвертах. Прибутків ми не приховуємо. Бо, вважаю, фінансова політика повинна бути прозорою. На Зіньківщині – 25 сільгосппідприємств. Але не всі зареєстровані у нашому районі, тож і податків до його бюджету не сплачують. Ми ж платимо близько 15 тисяч гривень на гектар землі. Торік наше господарство сплатило понад триста тисяч гривень податків, а також триста п'ятдесят тисяч внесків до фондів загальнообов'язкового користування.
– Олеже Івановичу, на соціальну сферу зусиль вистачає?
– Їй ми приділяємо значну увагу. Ремонтуємо дороги, займаємося благоустроєм села Покрівське, на території якого знаходиться "Октан", допомагаємо школі. Коли постало питання необхідності відкриття у селі дитячого садочка (там проживає близько сорока дітей дошкільного віку), за ініціативою депутатів районної ради взялися за цю справу і довели її до кінця. Заклад запрацює з 1 вересня цього року.
– Які плани на найближчу перспективу?
– Думаємо придбати ще один потужний комбайн та дискову борону, пару тракторів МТЗ. Це конче необхідно, щоб у сезон збору врожаю виробничий процес не припинявся ні на мить. Тоді жнива можна було б завершувати швидше, ніж за 10 днів.
Не виключено, що й облаштуємо власний млин чи пекарню. Але на все це необхідні кошти. Їх же ми вкладаємо переважно у сільгоспвиробництво. Найголовніше ж для нас – зберегти стабільність й імідж аграріїв – справжніх професіоналів своєї справи.
Зоря Полтавщини, 1 стор., 11 серпня
[1]