ЗНО – тест на уважність і логіку

 Втім, дехто – за тиждень-два до дня тестування. Проте  головне тут – результат. Якщо учень справді сумлінно навчався протягом усіх років у школі, то освіжити пам'ять можна навіть за день – такий девіз у відмінників. Інший випадок – форсовані гонки по всьому матеріалу за місяць до ЗНО. Але для тих, хто має хорошу пам'ять, такий варіант теж проходить.
Інший бік справи – казуси, з якими ми зіткнулися після оприлюднення результатів. "Вгадування" серед частини потенційних "середнячків" вивело їх на щабель, а то й два, вищий за рівень хорошистів, а деякі відмінники просто "завалили" тестування. У чому ж річ? Можливо, саме у ставленні до тестів. Оцінка такої ситуації з погляду вчителів однозначна: просто поставити хрестик абияк і  вийти на добрий рівень – справа маловірогідна.  Деякі учні серйозно поставилися до цих іспитів, готувалися протягом року, навіть якщо не показували цього на звичайних заняттях, а інша частина просто розслабилася або була недостатньо уважною. Бо тести – це ще й перевірка на уважність та логічне мислення. Багато питань були із ряду "домисли сам", в яких розкривалася глибина знань учня або логіка його гіпотез. Проте спостерігалися й завдання, які не вписувалися у формат програми. Особливо деякі відповіді тестування з історії України, вони навіть обговорювалися на телебаченні, адже були закручені так, що навіть викладачі не завжди погоджувалися з правильним, на погляд авторів тесту, завданням.
Хоча додаткові бали, які додавалися до результату кожного учасника, цілком виправдовують деякі помилки змісту завдань. Можливість набрати 200 балів при грунтовних знаннях досить вірогідна. "Уважність і ще раз уважність!" –  цю фразу можна використати як девіз тестування.
А ось така собі допомога іншим учасникам – справа альтруїстична, проте не виправдана. Результати й бали – рейтингова система, за якою будуть приймати до вишу. І якщо твій сусід із твоєю ж допомогою набере на один бал більше, ніж ти сам, можна просто втратити свій шанс, повідомлялося інструкторами учасникам ЗНО перед початком кожного тестування. Тим паче за допомогу та списування видаляли з аудиторій, анульовували результати робіт.
Багато хто скаржився на атмосферу під час проведення тестів, мовляв, інструктори ходили між рядами, не звертали уваги на порушення і т.д. Але в такому випадку ви маєте право подати апеляцію, не виходячи з аудиторії. Якщо вам було ніяково або ви злякалися виставляти себе у такому амплуа – то ваші проблеми. Результати тестів – річ серйозна, і байдуже ставлення навіть до дрібниць може зіпсувати ваше подальше життя, принаймні – на один рік.
   Щодо надзвичайного стресового стану перед дверима аудиторії. Для того, щоб менше нервувати у незвичному оточенні, варто заздалегідь реєструватися ще й на пробному тестуванні, брати участь в апробаціях. Тоді й з видами роботи ознайомитесь, і нерви збережете. Але якщо ви впевнені в собі на всі "сто", нічого витрачати гроші на проби. Впевненість – запорука успіху, навіть на ЗНО.
Багато вчителів мають доволі критичну точку зору на тестування. На їхній погляд, проблема полягає в неповній підготовці учнів до деяких тестів через брак часу. Методист, викладач німецької мови Полтавського міського ліцею №1 Ніна Миколаївна Кирпотіна доречно зауважила:
– У цьому році  доводилося скорочувати програму на цілий місяць, аби встигнути охопити увесь обсяг інформації, яка може зустрітися серед завдань тестів. Проте  вивчення іноземної мови – річ серйозна, і якщо з деяких предметів матеріал можна надолужити учню самотужки, сидячи над книжками, то тут потрібен час і для аудіювання у спеціально обладнаних кабінетах, і для більш широкого розвитку інших видів мовлення.
Складність завдань перевірялася на апробаціях. Наприклад, тести з іноземних мов на ЗНО були легшими від пробних. Зменшився обсяг професійної лексики, рівень завдань більш-менш відповідав підготовці учнів. Викладач історії полтавського НВК № 16 Тетяна  Ярославівна Веркалець упевнена, що ЗНО допоможе учням  ще з середніх класів реально оцінити свої можливості підготовки для складання іспитів, стати більш організованими, серйозніше ставитися до навчання.  
ЗНО, на думку полтавських педагогів та випускників, – програма поки що не ідеальна, проте вона  ще раз підтверджує, що реальні знання завжди цінуються.

^[1]