“Мені вже 87 років, інвалід війни другої групи, погано чую, – починає свою невеселу розповідь Іван Олександрович Бахтєєв. – Більше 40 років тому одержав квартиру в Полтаві, по провулку Шевченка, 7. Останні 23 роки за сімейними обставинами жив у Кременчуці. А як стало вже важко жити самому, переїхав знову в Полтаву, у цю ж квартиру, до дітей. Лікувався в госпіталі для інвалідів війни у Полтаві. І мені дали направлення для отримання через соцзабез ортопедичного взуття. Ходжу вже погано, таке взуття мені необхідне. Для цього зібрав усі документи, не вистачає однієї довідки з місця проживання. У ЖЕП “Будівельник”, якому належить будинок, мені таку довідку не дають, бо я не виписався з кременчуцької квартири і в Полтаві не зареєстрований. Можливо, згодом випишусь, а може, й назад туди повернусь. Довідка мені потрібна зараз. Пенсійні папери перевів сюди, зібрав для підтвердження місця проживання підписи трьох сусідів про те, що справді тут живу, і відніс до пенсійних органів. А для соцзабезу потрібна типова довідка з ЖЕП, яку мені не дають. У Кременчуці, як раніше, я таке взуття вже не одержу, бо медичні висновки всі з Полтави. Мені кажуть – чим ви доведете, що тут проживаєте? А чого б я просив довідку, якби не проживав… І що мені робити?”
Крім цієї проблеми, Іван Олександрович має прохання відремонтувати свій шостий під’їзд у згаданому будинку, бо ремонту, за його словами, там не було вже давно: “Коли прорвало каналізацію, нечистоти текли просто по сходах. На східцях розбитий бетон, на нижніх поверхах немає перил, і старим людям дуже важко ходити. Стеля чорна, штукатурка обсипається, підготовки до зими не було… Я про це у різні інстанції писав. Заяви знову “спускають” у ЖЕП “Будівельник”, хоча я знаю, що за законом про звернення громадян не можна давати скаргу на розгляд тому, на кого скаржаться”.
Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради 21.11.2008 року повідомляє І. О. Бахтєєву з приводу його звернення до міського голови про те, що після прибуття на нове місце проживання кожний громадянин повинен зареєструватися. Дідусеві написали, які документи потрібні та куди звертатися для реєстрації в Полтаві. А в разі, якщо він самостійно не може цього зробити, його діти, за нотаріально засвідченим дорученням, можуть замість нього звернутися до відповідних служб.
Щодо ремонту під’їзду та наведення порядку біля названого будинку голова Київської районної ради в м.Полтаві Віктор Животенко повідомляє Івану Олександровичу, що “ЖЕП “Будівельник” є банкрутом і не може належним чином утримувати житло. Але, зважаючи на Ваш соціальний статус, Київський райвиконком звернувся з офіційним листом до керівництва підприємства з наполегливим проханням вишукати можливість проведення ремонтних робіт по будинку”. 12.01.2009 року виконавчий директор житлово-експлуатаційного підприємства “Будівельник” Володимир Журавель відповів заявнику, що територія 118-квартирного будинку по провулку Шевченка, 7, “прибирається регулярно, поточні ремонти проводяться своєчасно. Для капітального ремонту будинку необхідно орієнтовно 350 тисяч гривень. Вирішення питання фінансування капремонту і передачі будинку в міську комунальну власність знаходиться на контролі в органах обласної та міської влади”.
– Той під’їзд у відносно пристойному стані, – сказав Володимир Журавель, коли йому зателефонували з редакції стосовно звернень Івана Бахтєєва. – Капремонт не входить у квартплату, у нас немає коштів на такі роботи. Але робимо навіть те, що не закладене у тарифи, – склимо вікна, пиляємо дерева, покрівлі смолимо. “Будівельник”– обласна комунальна власність. Торік обласний бюджет виділив гроші, то місто взяло на баланс три наших будинки. Виділятимуть ще – будемо робити капремонти.
– Чи можна допомогти інваліду війни Івану Олександровичу Бахтєєву з довідкою для управління соцзахисту?
– Такий мешканець не проживає в будинку по провулку Шевченка, 7, у нього реєстрація в іншому місті. Це не так просто з такими довідками, особливо стосовно майнових питань. Усе треба робити за законом. Якщо у чоловіка немає реєстрації за даною адресою, довідку про фактичне проживання дати можна, але потрібна підстава для цього. Треба родичам, у яких він живе, і трьом сусідам письмово підтвердити факт його проживання. І підписатися. Нехай сусіди ще ксерокопії паспортів нададуть. Написати це неважко, але дідусь уже давно ходить і чомусь не приносить підтвердження. Втім, бували випадки різних шахрайств із такими довідками, саме стосовно дуже літніх людей, коли люди і без житла залишалися… Якщо буде підтверджене фактичне проживання, ЖЕП завірить своєю печаткою і надасть дідусеві довідку, в разі потреби – саме для управління соцзахисту.
На жаль, у нашому житті збирання довідок і звернення до різних інстанцій стає складною проблемою. Чому так відбувається, що начебто всі установи працюють відкрито, для людей, а людина в дуже поважному віці змушена безрезультатно оббивати пороги?
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 13 лютого 2009 р., 2 стор.
Крім цієї проблеми, Іван Олександрович має прохання відремонтувати свій шостий під’їзд у згаданому будинку, бо ремонту, за його словами, там не було вже давно: “Коли прорвало каналізацію, нечистоти текли просто по сходах. На східцях розбитий бетон, на нижніх поверхах немає перил, і старим людям дуже важко ходити. Стеля чорна, штукатурка обсипається, підготовки до зими не було… Я про це у різні інстанції писав. Заяви знову “спускають” у ЖЕП “Будівельник”, хоча я знаю, що за законом про звернення громадян не можна давати скаргу на розгляд тому, на кого скаржаться”.
Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради 21.11.2008 року повідомляє І. О. Бахтєєву з приводу його звернення до міського голови про те, що після прибуття на нове місце проживання кожний громадянин повинен зареєструватися. Дідусеві написали, які документи потрібні та куди звертатися для реєстрації в Полтаві. А в разі, якщо він самостійно не може цього зробити, його діти, за нотаріально засвідченим дорученням, можуть замість нього звернутися до відповідних служб.
Щодо ремонту під’їзду та наведення порядку біля названого будинку голова Київської районної ради в м.Полтаві Віктор Животенко повідомляє Івану Олександровичу, що “ЖЕП “Будівельник” є банкрутом і не може належним чином утримувати житло. Але, зважаючи на Ваш соціальний статус, Київський райвиконком звернувся з офіційним листом до керівництва підприємства з наполегливим проханням вишукати можливість проведення ремонтних робіт по будинку”. 12.01.2009 року виконавчий директор житлово-експлуатаційного підприємства “Будівельник” Володимир Журавель відповів заявнику, що територія 118-квартирного будинку по провулку Шевченка, 7, “прибирається регулярно, поточні ремонти проводяться своєчасно. Для капітального ремонту будинку необхідно орієнтовно 350 тисяч гривень. Вирішення питання фінансування капремонту і передачі будинку в міську комунальну власність знаходиться на контролі в органах обласної та міської влади”.
– Той під’їзд у відносно пристойному стані, – сказав Володимир Журавель, коли йому зателефонували з редакції стосовно звернень Івана Бахтєєва. – Капремонт не входить у квартплату, у нас немає коштів на такі роботи. Але робимо навіть те, що не закладене у тарифи, – склимо вікна, пиляємо дерева, покрівлі смолимо. “Будівельник”– обласна комунальна власність. Торік обласний бюджет виділив гроші, то місто взяло на баланс три наших будинки. Виділятимуть ще – будемо робити капремонти.
– Чи можна допомогти інваліду війни Івану Олександровичу Бахтєєву з довідкою для управління соцзахисту?
– Такий мешканець не проживає в будинку по провулку Шевченка, 7, у нього реєстрація в іншому місті. Це не так просто з такими довідками, особливо стосовно майнових питань. Усе треба робити за законом. Якщо у чоловіка немає реєстрації за даною адресою, довідку про фактичне проживання дати можна, але потрібна підстава для цього. Треба родичам, у яких він живе, і трьом сусідам письмово підтвердити факт його проживання. І підписатися. Нехай сусіди ще ксерокопії паспортів нададуть. Написати це неважко, але дідусь уже давно ходить і чомусь не приносить підтвердження. Втім, бували випадки різних шахрайств із такими довідками, саме стосовно дуже літніх людей, коли люди і без житла залишалися… Якщо буде підтверджене фактичне проживання, ЖЕП завірить своєю печаткою і надасть дідусеві довідку, в разі потреби – саме для управління соцзахисту.
На жаль, у нашому житті збирання довідок і звернення до різних інстанцій стає складною проблемою. Чому так відбувається, що начебто всі установи працюють відкрито, для людей, а людина в дуже поважному віці змушена безрезультатно оббивати пороги?
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 13 лютого 2009 р., 2 стор.
[1]