Незважаючи на це, у Кременчуці більш як 30 підприємств різної форми власності відмовилися сплачувати до місцевого бюджету належні кошти. Якщо ж бути точнішими, то заперечують вони не проти орендної плати взагалі, а лише проти додатково нарахованих відсотків. На їхнє переконання, укладена на 2008 рік угода не повинна мати зворотної дії, тому й не визнають ніякого донарахування. Серед незгодних – не тільки малі підприємці, а й доволі відомі бізнесові структури.
Як повідомила завідувач відділу землекористування Кременчуцького міськвиконкому Тетяна Дворова, таке твердження є помилковим, а конфлікт може вилитися у кілька десятків судових позовів із подальшим розірванням договорів на оренду комунальної землі в односторонньому порядку. Як аргумент називає Закон України “Про бюджет на 2008 рік”, який установив розмір річної орендної плати на рівні трикратного земельного податку (це 3% від нормативної грошової оцінки землі). Закон “Про оренду землі” після внесених змін дозволив збільшити цей розмір аж до 12%, залежно від функціонального використання землі. Виконуючи законодавчі акти, Кременчуцький міськвиконком 29 січня минулого року ухвалив власне відповідне рішення, яким затвердив на 2008 рік нижню межу орендної плати на рівні 3%. Тобто всі орендарі, яким у договорі було встановлено плату, нижчу за цей показник, повинні зробити відповідну доплату. Водночас, зважаючи на те, що земельні ділянки мають різне функціональне використання, міська рада запропонувала розробити регуляторний акт із тим, щоб якомога демократичніше та прозоріше визначити орендні ставки для сплати у розмірі до 12%, адже кожний регуляторний акт повинен пройти неодноразове обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін, депутатів, громадськості.
Для процедури затвердження регуляторного акта знадобилося кілька місяців, тож 23 вересня минулого року, врахувавши пропозиції та зауваження, Кременчуцька міська рада його затвердила. Відразу ж про всі новації фахівці відділу землекористування письмово попередили кожного з понад 4,5 тисячі орендарів. За словами Тетяни Дворової, переважна більшість із них без зволікання зробила перерахунки за минулий рік (доведені до 3%) та уклала додаткові угоди на 2009-й відповідно до регуляторного акта.
Щодо останнього, то цей документ кардинально вплинув на орендні ставки за землю комерційного використання (під банками та кредитними установами, мийками й автозаправками), підвищивши до 12%. Збільшено плату за земельні ділянки для роздрібних ринків І й ІІ категорій – до семи відсотків, що дозволить органам місцевого самоврядування заробляти додаткові кошти до місцевих бюджетів. Водночас кременчуцькі депутати все ж дещо перегнули палицю, визначивши для земельних ділянок, зайнятих під житловим фондом (ОСББ), колективними автостоянками для зберігання індивідуальних транспортних засобів (автостоянки біля будинків), гаражно-будівельними та дачними кооперативами, індивідуальними гаражами та дачами громадян, непомірно високу ставку. Якщо раніше вони сплачували за рік 0,03% від нормативної грошової оцінки землі, то 2008 року – вже 0,09%. Але з виходом регуляторного акта їм затверджено плату на рівні 3%. Тобто плату збільшено в сто разів. Для прикладу, гаражний кооператив “Занасип-1” до 2008 року за землю сплачував за рік 56 грн, із донарахуванням сума зросла до 168 грн, а вже поточного року вона становить 6462 грн! Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків ще минулого року платили оренду в сумі 100–200 грн, тепер вона сягатиме 10–20 тисяч. Така ситуація викликає масове обурення. Виходить, що найбільше мають сплачувати ті, які раніше платили найменше, адже усі ці кошти доведеться збирати з громадян.
Як запевняє Тетяна Дворова, під час обговорення регуляторного акта вона особисто акцентувала увагу на такому парадоксі, але тоді на це ніхто не зважав. Акт пройшов експертизу в обласному комітеті Держпідприємництва. Асоціація підприємців також його схвалила. Тепер усе більше стає очевидним, що допущено помилку.
– Ми вже готуємо проект змін до плану регуляторної політики, згідно з яким хочемо найближчим часом внести зміни до рішення Кременчуцької міської ради про регуляторний акт для цієї категорії орендарів. Але чи дадуть згоду депутати, я не впевнена, – говорить Тетяна Дворова.
Колізії з орендною платою за землю на цьому не закінчуються. Термін дії нормативної оцінки земель становить 7–10 років. У Кременчуці востаннє її робили 2002 року. Фахівці переконані, що нова оцінка перевищить попередню втричі, у стільки ж зросте й орендна плата. Це підтверджує й відповідний документ, уже розроблений Полтавським інститутом ДПІ “Міськбудпроект” на замовлення міськвиконкому Кременчука. Як тільки він пройде експертизу в Державному комітеті земельних ресурсів, його розглянуть депутати міської ради, та чи захочуть затверджувати, невідомо. Не секрет, що значна частина депутатського корпусу має свій бізнес, під який орендує комунальну землю. Вочевидь, їм доведеться стати перед вибором: захищати власні інтереси чи все ж територіальної громади?
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 6 лютого 2009 р., 1 стор.
Як повідомила завідувач відділу землекористування Кременчуцького міськвиконкому Тетяна Дворова, таке твердження є помилковим, а конфлікт може вилитися у кілька десятків судових позовів із подальшим розірванням договорів на оренду комунальної землі в односторонньому порядку. Як аргумент називає Закон України “Про бюджет на 2008 рік”, який установив розмір річної орендної плати на рівні трикратного земельного податку (це 3% від нормативної грошової оцінки землі). Закон “Про оренду землі” після внесених змін дозволив збільшити цей розмір аж до 12%, залежно від функціонального використання землі. Виконуючи законодавчі акти, Кременчуцький міськвиконком 29 січня минулого року ухвалив власне відповідне рішення, яким затвердив на 2008 рік нижню межу орендної плати на рівні 3%. Тобто всі орендарі, яким у договорі було встановлено плату, нижчу за цей показник, повинні зробити відповідну доплату. Водночас, зважаючи на те, що земельні ділянки мають різне функціональне використання, міська рада запропонувала розробити регуляторний акт із тим, щоб якомога демократичніше та прозоріше визначити орендні ставки для сплати у розмірі до 12%, адже кожний регуляторний акт повинен пройти неодноразове обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін, депутатів, громадськості.
Для процедури затвердження регуляторного акта знадобилося кілька місяців, тож 23 вересня минулого року, врахувавши пропозиції та зауваження, Кременчуцька міська рада його затвердила. Відразу ж про всі новації фахівці відділу землекористування письмово попередили кожного з понад 4,5 тисячі орендарів. За словами Тетяни Дворової, переважна більшість із них без зволікання зробила перерахунки за минулий рік (доведені до 3%) та уклала додаткові угоди на 2009-й відповідно до регуляторного акта.
Щодо останнього, то цей документ кардинально вплинув на орендні ставки за землю комерційного використання (під банками та кредитними установами, мийками й автозаправками), підвищивши до 12%. Збільшено плату за земельні ділянки для роздрібних ринків І й ІІ категорій – до семи відсотків, що дозволить органам місцевого самоврядування заробляти додаткові кошти до місцевих бюджетів. Водночас кременчуцькі депутати все ж дещо перегнули палицю, визначивши для земельних ділянок, зайнятих під житловим фондом (ОСББ), колективними автостоянками для зберігання індивідуальних транспортних засобів (автостоянки біля будинків), гаражно-будівельними та дачними кооперативами, індивідуальними гаражами та дачами громадян, непомірно високу ставку. Якщо раніше вони сплачували за рік 0,03% від нормативної грошової оцінки землі, то 2008 року – вже 0,09%. Але з виходом регуляторного акта їм затверджено плату на рівні 3%. Тобто плату збільшено в сто разів. Для прикладу, гаражний кооператив “Занасип-1” до 2008 року за землю сплачував за рік 56 грн, із донарахуванням сума зросла до 168 грн, а вже поточного року вона становить 6462 грн! Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків ще минулого року платили оренду в сумі 100–200 грн, тепер вона сягатиме 10–20 тисяч. Така ситуація викликає масове обурення. Виходить, що найбільше мають сплачувати ті, які раніше платили найменше, адже усі ці кошти доведеться збирати з громадян.
Як запевняє Тетяна Дворова, під час обговорення регуляторного акта вона особисто акцентувала увагу на такому парадоксі, але тоді на це ніхто не зважав. Акт пройшов експертизу в обласному комітеті Держпідприємництва. Асоціація підприємців також його схвалила. Тепер усе більше стає очевидним, що допущено помилку.
– Ми вже готуємо проект змін до плану регуляторної політики, згідно з яким хочемо найближчим часом внести зміни до рішення Кременчуцької міської ради про регуляторний акт для цієї категорії орендарів. Але чи дадуть згоду депутати, я не впевнена, – говорить Тетяна Дворова.
Колізії з орендною платою за землю на цьому не закінчуються. Термін дії нормативної оцінки земель становить 7–10 років. У Кременчуці востаннє її робили 2002 року. Фахівці переконані, що нова оцінка перевищить попередню втричі, у стільки ж зросте й орендна плата. Це підтверджує й відповідний документ, уже розроблений Полтавським інститутом ДПІ “Міськбудпроект” на замовлення міськвиконкому Кременчука. Як тільки він пройде експертизу в Державному комітеті земельних ресурсів, його розглянуть депутати міської ради, та чи захочуть затверджувати, невідомо. Не секрет, що значна частина депутатського корпусу має свій бізнес, під який орендує комунальну землю. Вочевидь, їм доведеться стати перед вибором: захищати власні інтереси чи все ж територіальної громади?
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 6 лютого 2009 р., 1 стор.
[1]