Там одружився, у молодій родині народилися сини Андрій та Остап. У 1944 році Харитон загинув, малим помер і його син Андрій.
Харитон Бородай писав вірші, гумористичні твори, новели, етюди, мав псевдонім Ярема Байрак. Його син Остап нині проживає в Румунії. Він видав книгу поезій свого батька "Стривожені зорі", дорожить його пам'яттю, все життя мріяв побувати на його батьківщині.
Зацікавився творчістю нашого земляка письменник, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк, він проводить власне дослідження життєвого шляху Яреми Байрака. Саме його стаття "Два клени з кореня одного" та добірка віршів поета були надруковані в "Зорі Полтавщини".
Як з'ясувалося, в Диканьці живе сестра Харитона Бородая – Галина Архипівна Бородай, а в Байраці – сестра Наталія Архипівна Сало. Вони пам'ятають свого брата, листувалися з ним, а після його загибелі – з його дружиною Мирославою. Та з плином часу цей зв'язок обірвався. Тож звістка про те, що їхнього брата, рідну людину, пам'ятають, читають його поезії, захоплюються ними, принесла радість усій родині Бородаїв. Їм дуже хотілося б зустрітися з сином Харитона Бородая Остапом, поспілкуватися…
Нещодавно у Диканьці побував письменник Василь Горбатюк, який мав із собою відеозапис зустрічі з Остапом Бородаєм-Шандро в Хмельницькому обласному літературному музеї, його фото, подаровані ним книги "Стривожені зорі", інші цікаві матеріали про нашого земляка. Василь Іванович Горбатюк побував у Галини Архипівни Бородай (на фото), передав їй подарунки, записав спогади сестри про брата, його життя. Хвилюючим моментом стала телефонна розмова Галини Архипівни зі своїм племінником Остапом. "Приїзди до нас, синочку, ми будемо тобі раді!" – зі сльозами на очах промовляла Галина Архипівна в телефонну трубку. Її племінник, теж уже немолодий чоловік, на жаль, хворіє, але пообіцяв, що за можливості навесні приїде на батьківщину свого тата.
Василь Горбатюк побував і в Байраці, відвідав Наталію Архипівну, побачив стареньку хату в Петренках, де жив Харитон Бородай, вклонився тій землі, яка дала життя талановитому поету.
Зоря Полтавщини, Середа, 4 лютого 2009 р., 4 стор.
Харитон Бородай писав вірші, гумористичні твори, новели, етюди, мав псевдонім Ярема Байрак. Його син Остап нині проживає в Румунії. Він видав книгу поезій свого батька "Стривожені зорі", дорожить його пам'яттю, все життя мріяв побувати на його батьківщині.
Зацікавився творчістю нашого земляка письменник, директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк, він проводить власне дослідження життєвого шляху Яреми Байрака. Саме його стаття "Два клени з кореня одного" та добірка віршів поета були надруковані в "Зорі Полтавщини".
Як з'ясувалося, в Диканьці живе сестра Харитона Бородая – Галина Архипівна Бородай, а в Байраці – сестра Наталія Архипівна Сало. Вони пам'ятають свого брата, листувалися з ним, а після його загибелі – з його дружиною Мирославою. Та з плином часу цей зв'язок обірвався. Тож звістка про те, що їхнього брата, рідну людину, пам'ятають, читають його поезії, захоплюються ними, принесла радість усій родині Бородаїв. Їм дуже хотілося б зустрітися з сином Харитона Бородая Остапом, поспілкуватися…
Нещодавно у Диканьці побував письменник Василь Горбатюк, який мав із собою відеозапис зустрічі з Остапом Бородаєм-Шандро в Хмельницькому обласному літературному музеї, його фото, подаровані ним книги "Стривожені зорі", інші цікаві матеріали про нашого земляка. Василь Іванович Горбатюк побував у Галини Архипівни Бородай (на фото), передав їй подарунки, записав спогади сестри про брата, його життя. Хвилюючим моментом стала телефонна розмова Галини Архипівни зі своїм племінником Остапом. "Приїзди до нас, синочку, ми будемо тобі раді!" – зі сльозами на очах промовляла Галина Архипівна в телефонну трубку. Її племінник, теж уже немолодий чоловік, на жаль, хворіє, але пообіцяв, що за можливості навесні приїде на батьківщину свого тата.
Василь Горбатюк побував і в Байраці, відвідав Наталію Архипівну, побачив стареньку хату в Петренках, де жив Харитон Бородай, вклонився тій землі, яка дала життя талановитому поету.
Зоря Полтавщини, Середа, 4 лютого 2009 р., 4 стор.
[1]