– З 8 жовтня цього року Національний банк почав активніше проводити інтервенції на міжбанківському валютному ринку з продажу доларів США. Вже з 11 жовтня курс долара хоч і повільно, але почав знижуватися. Станом на 13 жовтня середньозважені курси купівлі-продажу відповідно становили 5,21 –5,48.
Слід зазначити, що установлений Радою Національного банку України в жовтні орієнтир для офіційного курсу (4,95 за долар +/– 8%), за словами Голови Нацбанку В.С.Стельмаха, є реальним. Враховуючи ситуацію, яка склалася на валютному ринку України, для обмеження спекулятивних можливостей Національний банк встановив граничне відхилення між курсом купівлі та продажу іноземної валюти в межах п’яти відсотків.
Національний банк і надалі проводитиме політику максимального наближення офіційного і ринкового курсів.
– Як узагалі на банківській системі, на Вашу думку, може віддзеркалитися світова фінансова криза?
– На фоні світової фінансової кризи банківській системі України ніщо не загрожує. Рівень ліквідності українських банків залишається високим, а частка проблемних кредитів – низькою.
– Ширяться чутки, що “лопнуло” кілька банків. Які саме? Які наслідки цього?
– Принаймні у вересні й жовтні поточного року “не лопнув” жоден банк. Так, є тимчасові проблеми у “Промінвестбанку”, але він працює.
– Чи не зменшиться після цих подій довіра у населення до банківської системи?
– Банки працюють стабільно. Головні вороги для грошей і банківської системи – це “шум і гам” навколо цього питання, паніка серед клієнтів.
У банках повинно бути стільки грошей, щоб задовольнити лише поточні потреби клієнтів. Проте коли банк бере кошти на строковий депозит, то він і вкладає його також на певний період. При цьому достроково забрати його не має права. Та якщо внаслідок паніки всі дружно розірвуть депозитні угоди, тоді, звичайно, у банку виникнуть проблеми.
Проте аналітики ситуацію на сьогодні оцінюють за всіма показниками на чотири з плюсом. Крім того, Національний банк 11.10.2008 року прийняв постанову љ 319, якою передбачив ряд тимчасових заходів з метою недопущення дестабілізації в банківській сфері, в тому числі зобов’язав банки виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів; виплати за умови настання строку згідно з договором здійснювати негайно. Звичайно, для декого з вкладників це незручно, але хочу вас запевнити, що це заради стабільності, а значить, на користь тих же вкладників.
– Які проблеми, окрім світової кризи, для банкірів нині є найвагомішими? Які вбачаєте шляхи їх вирішення?
– Одна з проблем – це незбалансування активів та пасивів. У конкуренції за клієнта деякі банки порушують принципи кредитування: надають довгострокові кредити, маючи в наявності короткотермінові ресурси, без відповідного вивчення платоспроможності клієнта, без відповідного забезпечення. Сума наданих таких кредитів у деяких банках значно зросла. Проблема може виникнути при настанні термінів погашення кредитів.
Вважаю, що керівництво банківських установ повинно зважено проводити кредитну політику, бути далекоглядним.
– Михайле Івановичу, у чому полягає різниця між сучасною банківською системою і, наприклад, п’ятирічної давнини?
– Спектр послуг сучасної банківської системи значно зріс, з’явилися нові кредитні та розрахункові продукти. Мережа банківських установ за останні п’ять років збільшилася майже вдвічі. П’ять років тому на теренах області були присутні 29 банківських брендів, сьогодні – 69.
Питома вага споживчих кредитів станом на 1.10.2003 року складала 6,8% від загальних обсягів кредитних вкладень, а станом на 1.10.2008 року – 41,4%. Проте в останньому є і негатив.
– Яким бачите майбутнє банківської системи в Україні загалом і на Полтавщині зокрема?
– Сьогодні на Полтавщині працює два банки – юридичні особи, 58 філій та 836 відділень. Думаю, що їх кількість буде збільшуватися. Дещо змінюється в позитивному плані географія розміщення відділень: їх стає більше в житлових мікрорайонах, це зручно, в першу чергу, пенсіонерам.
Банківська система України врахує досвід світових банків і застосовуватиме його з урахуванням українських умов. Головне завдання для банківської системи України – зміцнювати ліквідність, проводити капіталізацію, забезпечувати інтереси вкладників та кредиторів.
Банківська система України постійно працює над удосконаленням техніко-інформаційних технологій для поліпшення розрахунків та скорочення терміну їх здійснення. Маю надію, що скоро настане той час, коли населення не носитиме в гаманцях багато готівки, а розрахунки за послуги та товари здійснюватимуться в безготівковому порядку.
Наступним напрямком удосконалення безготівкових розрахунків є зростання ролі електронного банкінгу в цілому та окремих форм, зокрема: телефонний банкінг (телебанкінг) поки що залишається найбільш популярною формою віддаленого банкінгу в світі й поступово впроваджується банками в Україні.
Інтернет-банкінг – це різновид віддаленого банкінгу, є найбільш прогресивним, зручним та перспективним. Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтингу, оскільки дозволяє у зручній формі спілкуватися. Для активних клієнтів банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів, у вигідному розміщенні вільних коштів, а головне – обслуговувати електронну комерцію. Так, наприклад, банківські установи можуть запропонувати підприємству банківський сервіс у режимі реального часу з доступом до довідкової і фінансової інформації про рахунки в банку, можливість працювати з платіжними документами, відправляти їх через Інтернет у банк, одержувати виписки по рахунках за визначений період часу і ряд інших банківських послуг.
Інший напрям розвитку взаємовідносин комерційних банків із клієнтами – це розвиток інформаційних технологій, спрямований на забезпечення головного стратегічного завдання – створення універсальних роздрібних банків, що надають своїм клієнтам максимально можливий перелік банківських послуг з максимально високою якістю банківського обслуговування.
Враховуючи те, що Україна вибрала шлях євроінтеграції, необхідно приділяти велику увагу впровадженню високотехнологічних банківських продуктів, що значно розширюють можливості банківського обслуговування клієнтів. І, як правило, ці нові послуги засновані на найсучасніших досягненнях в галузі інформаційних технологій.
Слід зазначити, що установлений Радою Національного банку України в жовтні орієнтир для офіційного курсу (4,95 за долар +/– 8%), за словами Голови Нацбанку В.С.Стельмаха, є реальним. Враховуючи ситуацію, яка склалася на валютному ринку України, для обмеження спекулятивних можливостей Національний банк встановив граничне відхилення між курсом купівлі та продажу іноземної валюти в межах п’яти відсотків.
Національний банк і надалі проводитиме політику максимального наближення офіційного і ринкового курсів.
– Як узагалі на банківській системі, на Вашу думку, може віддзеркалитися світова фінансова криза?
– На фоні світової фінансової кризи банківській системі України ніщо не загрожує. Рівень ліквідності українських банків залишається високим, а частка проблемних кредитів – низькою.
– Ширяться чутки, що “лопнуло” кілька банків. Які саме? Які наслідки цього?
– Принаймні у вересні й жовтні поточного року “не лопнув” жоден банк. Так, є тимчасові проблеми у “Промінвестбанку”, але він працює.
– Чи не зменшиться після цих подій довіра у населення до банківської системи?
– Банки працюють стабільно. Головні вороги для грошей і банківської системи – це “шум і гам” навколо цього питання, паніка серед клієнтів.
У банках повинно бути стільки грошей, щоб задовольнити лише поточні потреби клієнтів. Проте коли банк бере кошти на строковий депозит, то він і вкладає його також на певний період. При цьому достроково забрати його не має права. Та якщо внаслідок паніки всі дружно розірвуть депозитні угоди, тоді, звичайно, у банку виникнуть проблеми.
Проте аналітики ситуацію на сьогодні оцінюють за всіма показниками на чотири з плюсом. Крім того, Національний банк 11.10.2008 року прийняв постанову љ 319, якою передбачив ряд тимчасових заходів з метою недопущення дестабілізації в банківській сфері, в тому числі зобов’язав банки виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів; виплати за умови настання строку згідно з договором здійснювати негайно. Звичайно, для декого з вкладників це незручно, але хочу вас запевнити, що це заради стабільності, а значить, на користь тих же вкладників.
– Які проблеми, окрім світової кризи, для банкірів нині є найвагомішими? Які вбачаєте шляхи їх вирішення?
– Одна з проблем – це незбалансування активів та пасивів. У конкуренції за клієнта деякі банки порушують принципи кредитування: надають довгострокові кредити, маючи в наявності короткотермінові ресурси, без відповідного вивчення платоспроможності клієнта, без відповідного забезпечення. Сума наданих таких кредитів у деяких банках значно зросла. Проблема може виникнути при настанні термінів погашення кредитів.
Вважаю, що керівництво банківських установ повинно зважено проводити кредитну політику, бути далекоглядним.
– Михайле Івановичу, у чому полягає різниця між сучасною банківською системою і, наприклад, п’ятирічної давнини?
– Спектр послуг сучасної банківської системи значно зріс, з’явилися нові кредитні та розрахункові продукти. Мережа банківських установ за останні п’ять років збільшилася майже вдвічі. П’ять років тому на теренах області були присутні 29 банківських брендів, сьогодні – 69.
Питома вага споживчих кредитів станом на 1.10.2003 року складала 6,8% від загальних обсягів кредитних вкладень, а станом на 1.10.2008 року – 41,4%. Проте в останньому є і негатив.
– Яким бачите майбутнє банківської системи в Україні загалом і на Полтавщині зокрема?
– Сьогодні на Полтавщині працює два банки – юридичні особи, 58 філій та 836 відділень. Думаю, що їх кількість буде збільшуватися. Дещо змінюється в позитивному плані географія розміщення відділень: їх стає більше в житлових мікрорайонах, це зручно, в першу чергу, пенсіонерам.
Банківська система України врахує досвід світових банків і застосовуватиме його з урахуванням українських умов. Головне завдання для банківської системи України – зміцнювати ліквідність, проводити капіталізацію, забезпечувати інтереси вкладників та кредиторів.
Банківська система України постійно працює над удосконаленням техніко-інформаційних технологій для поліпшення розрахунків та скорочення терміну їх здійснення. Маю надію, що скоро настане той час, коли населення не носитиме в гаманцях багато готівки, а розрахунки за послуги та товари здійснюватимуться в безготівковому порядку.
Наступним напрямком удосконалення безготівкових розрахунків є зростання ролі електронного банкінгу в цілому та окремих форм, зокрема: телефонний банкінг (телебанкінг) поки що залишається найбільш популярною формою віддаленого банкінгу в світі й поступово впроваджується банками в Україні.
Інтернет-банкінг – це різновид віддаленого банкінгу, є найбільш прогресивним, зручним та перспективним. Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтингу, оскільки дозволяє у зручній формі спілкуватися. Для активних клієнтів банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів, у вигідному розміщенні вільних коштів, а головне – обслуговувати електронну комерцію. Так, наприклад, банківські установи можуть запропонувати підприємству банківський сервіс у режимі реального часу з доступом до довідкової і фінансової інформації про рахунки в банку, можливість працювати з платіжними документами, відправляти їх через Інтернет у банк, одержувати виписки по рахунках за визначений період часу і ряд інших банківських послуг.
Інший напрям розвитку взаємовідносин комерційних банків із клієнтами – це розвиток інформаційних технологій, спрямований на забезпечення головного стратегічного завдання – створення універсальних роздрібних банків, що надають своїм клієнтам максимально можливий перелік банківських послуг з максимально високою якістю банківського обслуговування.
Враховуючи те, що Україна вибрала шлях євроінтеграції, необхідно приділяти велику увагу впровадженню високотехнологічних банківських продуктів, що значно розширюють можливості банківського обслуговування клієнтів. І, як правило, ці нові послуги засновані на найсучасніших досягненнях в галузі інформаційних технологій.
[1]