Бо в нас у районі видаються заощадження “по блату”. Робочий день починають о 9-й годині й закінчують о 12-й чи 14-й. Вирізку з газети додаємо. (У конверт було вкладено оголошення з районної газети “Голос Зіньківщини” про порядок виплати компенсацій, час роботи по реєстрації вкладників – з 8-ї до 15-ї години, виплата – з 8-ї до 14-ї.) Завідуюча філією Ощадбанку ображає людей. Про отримання грошей через пошту не хочуть і слухати. А хіба може вистояти в черзі людина – інвалід 1-ї групи чи якій понад 80 років? Чому в інших областях гроші носять листоноші? Ми згодні заплатити десятку за послугу, аби не мучитися в черзі. А ще соромно слухати, коли на весь банк називають прилюдно, хто одержав гроші. Ми виписуємо “Зорю Полтавщини” і знаємо, як вона допомагає людям. З повагою – Онопрієнко М.І., Холоша Л.І., Яременко В.М., Статівка М.П. та інші”. Адреса – село Тарасівка, без вулиці й імені та по батькові автора. Відколи надійшов цей лист, ситуація з виплатою знецінених заощаджень трохи стабілізувалася і ми спробували дізнатися, як організована ця робота в названому райцентрі.
“Це ж лише тисяча,
а решту коли?”
Отже, буденний день, філія Ощадбанку у центрі Зінькова. Біля входу – велосипеди. У залі – чималенький гурт людей. Виявилося, що приїхали вони з кількох сіл у завчасно визначений “свій” день за грошима. Виплати від дня реєстрації чекали більш як 2 місяці. Дві жінки пенсійного віку з Бірок ( прізвищ не назвали – йдеться ж про гроші) сказали, що приїздили до райцентру двічі – зареєструватися і отримувати компенсацію. “За своїм приїхали. Добре, що взагалі ці гроші почали виплачувати. Нова справа відразу гладкою не буває. Але ж це лише тисяча, а решту коли? – поставила риторичне запитання одна бабуся. – Важкою працею ці гроші зароблені. Хай усе повертають, таке наше побажання”. Того дня компенсацію отримали близько 80 людей.
Чоловік із Саранчівки обурюється – спеціально наймав машину, приїхав подати документи на реєстрацію, а виявилося – не в той день. Пробився до віконечка і вирішив питання. За кілька хвилин підійшов задоволений: сказали, зареєструють. Виходить, недарма їхав.
Кілька людей – біля списків, де вказано, кому надійшли гроші. Молода жителька райцентру невдоволено відходить, не знайшовши себе. “Давненько зареєструвалася, а мене і батьків щоразу в списку немає. Коли оголошували про цю тисячу, сподівалися, що все це буде краще організовано”, – каже вона. Люди відзначають, що у перші тижні від початку виплатної кампанії ситуація була напруженою, все на нервах, тож могло трапитись, що хтось і не втримався. Всі були збурені, не знали, як відбуватиметься процес, чи вистачить грошей. Деякий час вкладників реєстрували в приміщенні Будинку культури, де більше місця. “У банку і під сходами стояли, і кричали нам услід, коли на роботу крізь натовп пробивалися. Як не встигали все опрацювати, то сиділи й до ночі робили. Багато незадоволених було, коли неповну тисячу виплачували. Найменша сума була 930 гривень, по 70 гривень люди недоотримували. Це було пов’язано з тим, що виплати проводилися за курсом долара США, який коливався. Хто хотів отримати гривні, в того ми мали викупити долари, а курс почав падати, от і виходило менше тисячі. Люди різні є, і скандальні теж. Але лайки і образ не пригадую”, – каже головний бухгалтер Зіньківського відділення Ощадбанку Катерина Розпутько. Тепер напруга спадає. Реєстрація відбувається у п’ятницю, виплати – у всі дні з 8-ї до 16-ї години.
– На початку періоду виплат у нас виникали питання щодо графіка роботи. Поясню, чому. Кожний операційний працівник мав свій режим навантаження, бо працюють і на півставки, і по три години. Зокрема, в Тарасівці людина виходила на три години в день, з 9-ї до 12-ї. Сюди увійшли й півгодини на опрацювання документів, – коментує керуюча Зіньківським відділенням Ощадного банку Валентина Авраменко. – Було звернення одного клієнта до мене з цього приводу, але він не представився. Живе в Зінькові, у Тарасівці мав вклад. Приїхав, каса була зачинена, тому й поскаржився. Зараз час роботи продовжили. Щоб когось обізвали, про таке я не чула, ніхто не звертався з такою скаргою.
Компенсацію виплачують
і в селах
– Надіслали, приміром, мені з Києва одночасно 96 реєстрів, якщо всі 96 вкладників разом прийдуть, я просто фізично не зможу кожного відпустити. Та й люди нервуватимуть, бо кожному хочеться швидше. Щоб не товпилися в черзі, я призначаю кожному конкретний день, й ми спокійно працюємо. Всі знають, коли кому прийти, ніхто не створює чергу, – розповідає контролер-касир відділення Ощадбанку в селі Тарасівка Галина Нечитайло. – Люди прийшли, отримали гроші, задоволені, що не треба в район їхати. Подібної скарги у мене не було. Вкладників, які вказані в листі, взагалі не знаю… Траплявся випадок, коли чоловік із Зінькова не потрапив в ощадкасу, бо було зачинено. А більше не скаржилися. Можливо, хтось не схотів підписуватися, а лише хотів увагу привернути до цієї теми…
– Зменшився потік людей, які найбільше були зацікавлені отримати гроші першими. Зараз полегшення ще й у тому, що гроші надійшли в гривнях, – говорить Валентина Авраменко. – Тепер виплати здійснюватиме не лише філія в Зінькові, де одне валютне вікно обслуговувало весь район (тож можна собі уявити, якою була ситуація), а також усі діючі відділення на селі. Тобто кошти можна отримати і в селах. А ті, кому відкриті валютні рахунки, кому надійшли документи на виплату цих заощаджень у доларах, отримують у нас та в Опішні. Вкладники дізнаються, кому надійшли кошти, даємо їм талончик, де чітко вказано, на який день запрошуємо отримати гроші. Черг великих, які були на початку виплат, тепер немає. Обслуговуємо села за графіком. Населення завчасно попереджають про це по радіо і в районній газеті. Є у нас виїзди на реєстрацію у віддалені села. За допомогою соціальних працівників отримують компенсацію інваліди і старенькі. Думаю, люди задоволені нашою роботою. Стосовно того, що ми “називаємо” прилюдно, хто отримує гроші, так самі ж вкладники просять вивішувати списки, щоб знати, кому надійшли виплати. Одні просять, а іншим це не подобається. Всі ж люди різні.
І працівники, і відвідувачі Ощадбанку, й у Полтаві також, говорять, що збурили всіх телевізійні повідомлення про виплату компенсацій на третій день після реєстрації. Насправді ж чекати доводиться значно довше. Зрозуміло, що є невдоволені. Стикаються люди і з чергами біля ощадкас, де треба “відмічатися”, і з випадками реєстрації “по знайомству”, і з тривалим чеканням грошового траншу, і з незручними графіками роботи. Хоча напруга перших місяців цих виплат дещо зменшилася, все одно переважна більшість громадян, із якими, готуючи матеріал, говорила на цю тему, були одностайними: не ходили до Ощадбанку за знеціненим вкладом, тому що в черги не втовпишся, пенсіонери по кілька днів ходять, а де взяти час людині працюючій?.. Що не кажи, є багато недоробок у справі виплати заощаджень, хоча саму ідею люди переважно підтримують.
“Це ж лише тисяча,
а решту коли?”
Отже, буденний день, філія Ощадбанку у центрі Зінькова. Біля входу – велосипеди. У залі – чималенький гурт людей. Виявилося, що приїхали вони з кількох сіл у завчасно визначений “свій” день за грошима. Виплати від дня реєстрації чекали більш як 2 місяці. Дві жінки пенсійного віку з Бірок ( прізвищ не назвали – йдеться ж про гроші) сказали, що приїздили до райцентру двічі – зареєструватися і отримувати компенсацію. “За своїм приїхали. Добре, що взагалі ці гроші почали виплачувати. Нова справа відразу гладкою не буває. Але ж це лише тисяча, а решту коли? – поставила риторичне запитання одна бабуся. – Важкою працею ці гроші зароблені. Хай усе повертають, таке наше побажання”. Того дня компенсацію отримали близько 80 людей.
Чоловік із Саранчівки обурюється – спеціально наймав машину, приїхав подати документи на реєстрацію, а виявилося – не в той день. Пробився до віконечка і вирішив питання. За кілька хвилин підійшов задоволений: сказали, зареєструють. Виходить, недарма їхав.
Кілька людей – біля списків, де вказано, кому надійшли гроші. Молода жителька райцентру невдоволено відходить, не знайшовши себе. “Давненько зареєструвалася, а мене і батьків щоразу в списку немає. Коли оголошували про цю тисячу, сподівалися, що все це буде краще організовано”, – каже вона. Люди відзначають, що у перші тижні від початку виплатної кампанії ситуація була напруженою, все на нервах, тож могло трапитись, що хтось і не втримався. Всі були збурені, не знали, як відбуватиметься процес, чи вистачить грошей. Деякий час вкладників реєстрували в приміщенні Будинку культури, де більше місця. “У банку і під сходами стояли, і кричали нам услід, коли на роботу крізь натовп пробивалися. Як не встигали все опрацювати, то сиділи й до ночі робили. Багато незадоволених було, коли неповну тисячу виплачували. Найменша сума була 930 гривень, по 70 гривень люди недоотримували. Це було пов’язано з тим, що виплати проводилися за курсом долара США, який коливався. Хто хотів отримати гривні, в того ми мали викупити долари, а курс почав падати, от і виходило менше тисячі. Люди різні є, і скандальні теж. Але лайки і образ не пригадую”, – каже головний бухгалтер Зіньківського відділення Ощадбанку Катерина Розпутько. Тепер напруга спадає. Реєстрація відбувається у п’ятницю, виплати – у всі дні з 8-ї до 16-ї години.
– На початку періоду виплат у нас виникали питання щодо графіка роботи. Поясню, чому. Кожний операційний працівник мав свій режим навантаження, бо працюють і на півставки, і по три години. Зокрема, в Тарасівці людина виходила на три години в день, з 9-ї до 12-ї. Сюди увійшли й півгодини на опрацювання документів, – коментує керуюча Зіньківським відділенням Ощадного банку Валентина Авраменко. – Було звернення одного клієнта до мене з цього приводу, але він не представився. Живе в Зінькові, у Тарасівці мав вклад. Приїхав, каса була зачинена, тому й поскаржився. Зараз час роботи продовжили. Щоб когось обізвали, про таке я не чула, ніхто не звертався з такою скаргою.
Компенсацію виплачують
і в селах
– Надіслали, приміром, мені з Києва одночасно 96 реєстрів, якщо всі 96 вкладників разом прийдуть, я просто фізично не зможу кожного відпустити. Та й люди нервуватимуть, бо кожному хочеться швидше. Щоб не товпилися в черзі, я призначаю кожному конкретний день, й ми спокійно працюємо. Всі знають, коли кому прийти, ніхто не створює чергу, – розповідає контролер-касир відділення Ощадбанку в селі Тарасівка Галина Нечитайло. – Люди прийшли, отримали гроші, задоволені, що не треба в район їхати. Подібної скарги у мене не було. Вкладників, які вказані в листі, взагалі не знаю… Траплявся випадок, коли чоловік із Зінькова не потрапив в ощадкасу, бо було зачинено. А більше не скаржилися. Можливо, хтось не схотів підписуватися, а лише хотів увагу привернути до цієї теми…
– Зменшився потік людей, які найбільше були зацікавлені отримати гроші першими. Зараз полегшення ще й у тому, що гроші надійшли в гривнях, – говорить Валентина Авраменко. – Тепер виплати здійснюватиме не лише філія в Зінькові, де одне валютне вікно обслуговувало весь район (тож можна собі уявити, якою була ситуація), а також усі діючі відділення на селі. Тобто кошти можна отримати і в селах. А ті, кому відкриті валютні рахунки, кому надійшли документи на виплату цих заощаджень у доларах, отримують у нас та в Опішні. Вкладники дізнаються, кому надійшли кошти, даємо їм талончик, де чітко вказано, на який день запрошуємо отримати гроші. Черг великих, які були на початку виплат, тепер немає. Обслуговуємо села за графіком. Населення завчасно попереджають про це по радіо і в районній газеті. Є у нас виїзди на реєстрацію у віддалені села. За допомогою соціальних працівників отримують компенсацію інваліди і старенькі. Думаю, люди задоволені нашою роботою. Стосовно того, що ми “називаємо” прилюдно, хто отримує гроші, так самі ж вкладники просять вивішувати списки, щоб знати, кому надійшли виплати. Одні просять, а іншим це не подобається. Всі ж люди різні.
І працівники, і відвідувачі Ощадбанку, й у Полтаві також, говорять, що збурили всіх телевізійні повідомлення про виплату компенсацій на третій день після реєстрації. Насправді ж чекати доводиться значно довше. Зрозуміло, що є невдоволені. Стикаються люди і з чергами біля ощадкас, де треба “відмічатися”, і з випадками реєстрації “по знайомству”, і з тривалим чеканням грошового траншу, і з незручними графіками роботи. Хоча напруга перших місяців цих виплат дещо зменшилася, все одно переважна більшість громадян, із якими, готуючи матеріал, говорила на цю тему, були одностайними: не ходили до Ощадбанку за знеціненим вкладом, тому що в черги не втовпишся, пенсіонери по кілька днів ходять, а де взяти час людині працюючій?.. Що не кажи, є багато недоробок у справі виплати заощаджень, хоча саму ідею люди переважно підтримують.
[1]