Проведення операцій такого рівня вимагає вміння, знання, неабиякого досвіду, який мають лікарі травматологічного відділення. Складніше – із належним фінансуванням та обладнанням.
– Раніше у нас було сімдесят п’ять ліжок, потім їх скоротили, залишилося лише п’ятдесят, – розповідає завідуючий травматологічним відділенням 1-ї міської клінічної лікарні, головний травматолог Полтави, лікар вищої категорії Владислав Левус. – На них і розраховані фінансове забезпечення та оплата праці медичного персоналу. Хоча з огляду на те, що рівень травматизму невпинно зростає, відділення постійно перевантажене. Навіть зараз у нас перебуває понад 70 пацієнтів. Тож постійно відчувається нестача інструментів, м’якого інвентарю, обладнання тощо.
Існує проблема і з кадровим забезпеченням. Якщо раніше влаштуватися лікарем у травматологію важко було навіть на 0,25% ставки, то зараз у відділенні – чотири вакансії. Відчувається гостра нестача й середнього медичного персоналу – медсестер і санітарок.
Через нестачу коштів у травматологічному відділенні відсутні ліжка гнійної травматології, немає й жодного ортопедичного. Та, незважаючи на це, лікарі-травматологи 1-ї міської клінічної лікарні проводять ряд найсучасніших ортопедичних операцій, які дають можливість відновлення функцій та опорності кінцівок. Зокрема, й інтрамедулярний блокуючий остеосинтез. За цією швейцарською методикою тут провели вже понад два десятки операцій. Першим у Полтаві це зробив доцент кафедри УМСА, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, голова обласного товариства асоціації ортопедів-травматологів Василь Пелипенко. Новатор і ентузіаст, досвідчений лікар-травматолог, він шістнадцять років завідував травматологічним відділенням 1-ї міської клінічної лікарні, був головним травматологом міста. Саме він стояв біля витоків травматології на Полтавщині. Василь Павлович підготував понад 140 кваліфікованих ортопедів-травматологів, серед його учнів – і нинішній завідуючий відділенням Владислав Левус, а також травматологи Олександр Пелипенко, Андрій Баженов, Ігор Пахомов, В’ячеслав Соколка, Дмитро Кувічка та інші.
Минулого року за кошти міського бюджету для травматологічного відділення придбали установку, яка дозволяє проводити артроскопічну діагностику травм і захворювань колінного суглоба. Операції, які здійснюються з її допомогою, належать до малоінвазивної хірургії, тобто із мінімальним хірургічним втручанням. Лікарі-травматологи Владислав Левус та Олександр Пелипенко першими в регіоні освоїли ці складні філігранні операції. Вони пройшли спеціальне навчання у провідних столичних клініках та отримали сертифікати, що дають їм право оперувати за допомогою артроскопічної установки, успішно виконали вже понад сорок таких операцій.
У цілому ж у травматологічному відділенні проводиться понад півтори тисячі операцій на рік. Тут цілодобово працює травмпункт, де допомогу постраждалим надають семеро лікарів. Сюди щороку звертаються до 25 тисяч пацієнтів. Лікарі відділення першими в регіоні зробили операції з пересадки штучних суглобів та напівсуглобів, отримали дванадцять патентів на хірургічні інструменти та запровадження нових методів оперативного лікування. Вони внесли близько 450 раціональних пропозицій, побачили світ близько 500 наукових публікацій.
– Раніше у нас було сімдесят п’ять ліжок, потім їх скоротили, залишилося лише п’ятдесят, – розповідає завідуючий травматологічним відділенням 1-ї міської клінічної лікарні, головний травматолог Полтави, лікар вищої категорії Владислав Левус. – На них і розраховані фінансове забезпечення та оплата праці медичного персоналу. Хоча з огляду на те, що рівень травматизму невпинно зростає, відділення постійно перевантажене. Навіть зараз у нас перебуває понад 70 пацієнтів. Тож постійно відчувається нестача інструментів, м’якого інвентарю, обладнання тощо.
Існує проблема і з кадровим забезпеченням. Якщо раніше влаштуватися лікарем у травматологію важко було навіть на 0,25% ставки, то зараз у відділенні – чотири вакансії. Відчувається гостра нестача й середнього медичного персоналу – медсестер і санітарок.
Через нестачу коштів у травматологічному відділенні відсутні ліжка гнійної травматології, немає й жодного ортопедичного. Та, незважаючи на це, лікарі-травматологи 1-ї міської клінічної лікарні проводять ряд найсучасніших ортопедичних операцій, які дають можливість відновлення функцій та опорності кінцівок. Зокрема, й інтрамедулярний блокуючий остеосинтез. За цією швейцарською методикою тут провели вже понад два десятки операцій. Першим у Полтаві це зробив доцент кафедри УМСА, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, голова обласного товариства асоціації ортопедів-травматологів Василь Пелипенко. Новатор і ентузіаст, досвідчений лікар-травматолог, він шістнадцять років завідував травматологічним відділенням 1-ї міської клінічної лікарні, був головним травматологом міста. Саме він стояв біля витоків травматології на Полтавщині. Василь Павлович підготував понад 140 кваліфікованих ортопедів-травматологів, серед його учнів – і нинішній завідуючий відділенням Владислав Левус, а також травматологи Олександр Пелипенко, Андрій Баженов, Ігор Пахомов, В’ячеслав Соколка, Дмитро Кувічка та інші.
Минулого року за кошти міського бюджету для травматологічного відділення придбали установку, яка дозволяє проводити артроскопічну діагностику травм і захворювань колінного суглоба. Операції, які здійснюються з її допомогою, належать до малоінвазивної хірургії, тобто із мінімальним хірургічним втручанням. Лікарі-травматологи Владислав Левус та Олександр Пелипенко першими в регіоні освоїли ці складні філігранні операції. Вони пройшли спеціальне навчання у провідних столичних клініках та отримали сертифікати, що дають їм право оперувати за допомогою артроскопічної установки, успішно виконали вже понад сорок таких операцій.
У цілому ж у травматологічному відділенні проводиться понад півтори тисячі операцій на рік. Тут цілодобово працює травмпункт, де допомогу постраждалим надають семеро лікарів. Сюди щороку звертаються до 25 тисяч пацієнтів. Лікарі відділення першими в регіоні зробили операції з пересадки штучних суглобів та напівсуглобів, отримали дванадцять патентів на хірургічні інструменти та запровадження нових методів оперативного лікування. Вони внесли близько 450 раціональних пропозицій, побачили світ близько 500 наукових публікацій.
[1]