– Стічні води в нас очищуються біологічним способом, тобто за допомогою мікроорганізмів-аеробів, – розповів начальник виробничого управління житлово-комунального господарства Гадяча Микола Стешенко. – В резервуарах із мікроорганізмами рівень життєво необхідного їм кисню підтримується за допомогою компресора потужністю 110 кВт. Для нормальної роботи таких очисних споруд, як наші, необхідно мати три компресори, в тому числі один резервний – на випадок аварії. Півроку тому один із двох компресорів, яким уже понад тридцять років, вийшов із ладу, і тепер лише один – у робочому стані.
Микола Павлович пояснив, що коли й він зупиниться (а з огляду на його зношеність і безперервну роботу це цілком можливо), у резервуари перестане надходити кисень, і мікроорганізми, які очищують стічні води, загинуть. Внаслідок цього неочищені каналізаційні стоки потраплять прямо в річку Псел. До чого це призведе, здогадатися не важко…
За останніх півроку міська та районна влада Гадяча неодноразово зверталася до обласного керівництва, зокрема до голови облдержадміністрації Валерія Асадчева, з проханням виділити кошти на придбання нових компресорів.
– Восени цього року виникла реальна можливість вирішити ситуацію, – зазначила Гадяцький міський голова Тетяна Савченко. – На вересневій сесії обласної ради було прийняте рішення про виділення Гадячу на розчистку річки Псел 200 тисяч гривень, але кошторис повного обсягу робіт перевищує мільйон гривень. До того ж перед початком робіт необхідно було проводити тендер, щоб визначити їх виконавця. Це затяглося б не менше, ніж на два місяці, і таким чином чистити річку ми почали б не раніше листопада. До того часу річка могла замерзнути, і виділені кошти залишилися б не використаними. Через те ми звернулися в облраду з пропозицією дозволити нам витратити виділену суму на очисні споруди: за 130 тисяч гривень придбати три компресори, а іншу частину використати на будівництво нової електролінії, яка подає струм до очисних споруд. Стара мережа знаходиться в аварійному стані. За місяць до наступної сесії облради, 10 жовтня, ми підготували і подали на розгляд у Державне управління екології та природних ресурсів у Полтавській області всі необхідні для цього документи. Ніяких зауважень щодо поданої документації ми не отримали. В управлінні нас запевнили, що питання має вирішитися позитивно.
Натомість на сесії облради, яка відбулася в листопаді, пропозицію гадячан щодо використання 200 тис. гривень, виділених на розчищення Псла, на придбання компресорів було відхилено депутатською більшістю. Спочатку таке рішення аргументували тим, що нібито документи до Державного управління екології та природних ресурсів у Полтавській області були подані невчасно, потім – тим, що відповідна комісія облради їх не розглянула. Деякі депутати вважали, що гадяцькі очисні споруди ще можуть зачекати. Тетяна Миколаївна розповіла, що у сесійному залі під час обговорення пропозиції звучала і думка про нецільове використання коштів. Врешті-решт ті 200 тисяч гривень депутати вирішили перерозподілити на потреби інших районів області, залишивши відкритим питання про екологічну безпеку тих районів, де протікає Псел, а Гадяч – без коштів. До речі, Гадяцький район здійснює регулярні відрахування в обласний екологічний фонд від розташованих на його території підприємств, зокрема підрозділів нафтогазового комплексу. Проте він за останні 10 років на вирішення власних екологічних проблем коштів не отримував.
Відсутність колекторів – не єдина проблема гадяцьких очисних споруд. Не мають вони і власної каналізаційно-насосної станції, використовуючи насоси місцевого ЗАТ "Гадячсир". Однак подальша їх експлуатація – під питанням, позаяк власник цього заводу нині займається приватизацією землі й розташованих на ній об'єктів.
– Ми або будемо змушені сплачувати за експлуатацію насосів, або залишимося взагалі без них, – зауважив Микола Стешенко. – Тож будувати власну КНС треба – це очевидно. Нині завершується розробка проекту КНС вартістю 28 тисяч гривень. Гроші на проектну документацію виділила Гадяцька міська рада. На саме ж будівництво, кошторис якого на сьогоднішній день становить понад півмільйона гривень, потрібна державна субвенція. А її можна отримати лише наступного року.
Придбання нових компресорів, проведення необхідних монтажних робіт та заміна аварійної електромережі в наступному році обійдуться бюджету в 1,5 разу дорожче, ніж якби це було зроблено восени. А поки справа залишається невирішеною, гадяцькі комунальники намагаються подовжити термін експлуатації єдиного компресора, від якого залежить робота очисних споруд, обмежуючи подачу води. Це трохи зменшує навантаження на очисні споруди. Але, по-перше, такий вимушений захід викликає справедливе невдоволення гадячан (кому ж хочеться сидіти без води?) а по-друге, не вирішує проблеми.
Обласною екологічною програмою "Екологія-2010", зважаючи на численні звернення міської влади Гадяча, у 2008 році передбачене придбання для гадяцьких очисних споруд одного (а не трьох необхідних!) компресора. Але то буде лише наступного року. Натомість компресори, нова лінія електропостачання та КНС потрібні вже сьогодні. Щоб не довелося потім довго і болісно розплачуватися за власну недалекоглядність.
Микола Павлович пояснив, що коли й він зупиниться (а з огляду на його зношеність і безперервну роботу це цілком можливо), у резервуари перестане надходити кисень, і мікроорганізми, які очищують стічні води, загинуть. Внаслідок цього неочищені каналізаційні стоки потраплять прямо в річку Псел. До чого це призведе, здогадатися не важко…
За останніх півроку міська та районна влада Гадяча неодноразово зверталася до обласного керівництва, зокрема до голови облдержадміністрації Валерія Асадчева, з проханням виділити кошти на придбання нових компресорів.
– Восени цього року виникла реальна можливість вирішити ситуацію, – зазначила Гадяцький міський голова Тетяна Савченко. – На вересневій сесії обласної ради було прийняте рішення про виділення Гадячу на розчистку річки Псел 200 тисяч гривень, але кошторис повного обсягу робіт перевищує мільйон гривень. До того ж перед початком робіт необхідно було проводити тендер, щоб визначити їх виконавця. Це затяглося б не менше, ніж на два місяці, і таким чином чистити річку ми почали б не раніше листопада. До того часу річка могла замерзнути, і виділені кошти залишилися б не використаними. Через те ми звернулися в облраду з пропозицією дозволити нам витратити виділену суму на очисні споруди: за 130 тисяч гривень придбати три компресори, а іншу частину використати на будівництво нової електролінії, яка подає струм до очисних споруд. Стара мережа знаходиться в аварійному стані. За місяць до наступної сесії облради, 10 жовтня, ми підготували і подали на розгляд у Державне управління екології та природних ресурсів у Полтавській області всі необхідні для цього документи. Ніяких зауважень щодо поданої документації ми не отримали. В управлінні нас запевнили, що питання має вирішитися позитивно.
Натомість на сесії облради, яка відбулася в листопаді, пропозицію гадячан щодо використання 200 тис. гривень, виділених на розчищення Псла, на придбання компресорів було відхилено депутатською більшістю. Спочатку таке рішення аргументували тим, що нібито документи до Державного управління екології та природних ресурсів у Полтавській області були подані невчасно, потім – тим, що відповідна комісія облради їх не розглянула. Деякі депутати вважали, що гадяцькі очисні споруди ще можуть зачекати. Тетяна Миколаївна розповіла, що у сесійному залі під час обговорення пропозиції звучала і думка про нецільове використання коштів. Врешті-решт ті 200 тисяч гривень депутати вирішили перерозподілити на потреби інших районів області, залишивши відкритим питання про екологічну безпеку тих районів, де протікає Псел, а Гадяч – без коштів. До речі, Гадяцький район здійснює регулярні відрахування в обласний екологічний фонд від розташованих на його території підприємств, зокрема підрозділів нафтогазового комплексу. Проте він за останні 10 років на вирішення власних екологічних проблем коштів не отримував.
Відсутність колекторів – не єдина проблема гадяцьких очисних споруд. Не мають вони і власної каналізаційно-насосної станції, використовуючи насоси місцевого ЗАТ "Гадячсир". Однак подальша їх експлуатація – під питанням, позаяк власник цього заводу нині займається приватизацією землі й розташованих на ній об'єктів.
– Ми або будемо змушені сплачувати за експлуатацію насосів, або залишимося взагалі без них, – зауважив Микола Стешенко. – Тож будувати власну КНС треба – це очевидно. Нині завершується розробка проекту КНС вартістю 28 тисяч гривень. Гроші на проектну документацію виділила Гадяцька міська рада. На саме ж будівництво, кошторис якого на сьогоднішній день становить понад півмільйона гривень, потрібна державна субвенція. А її можна отримати лише наступного року.
Придбання нових компресорів, проведення необхідних монтажних робіт та заміна аварійної електромережі в наступному році обійдуться бюджету в 1,5 разу дорожче, ніж якби це було зроблено восени. А поки справа залишається невирішеною, гадяцькі комунальники намагаються подовжити термін експлуатації єдиного компресора, від якого залежить робота очисних споруд, обмежуючи подачу води. Це трохи зменшує навантаження на очисні споруди. Але, по-перше, такий вимушений захід викликає справедливе невдоволення гадячан (кому ж хочеться сидіти без води?) а по-друге, не вирішує проблеми.
Обласною екологічною програмою "Екологія-2010", зважаючи на численні звернення міської влади Гадяча, у 2008 році передбачене придбання для гадяцьких очисних споруд одного (а не трьох необхідних!) компресора. Але то буде лише наступного року. Натомість компресори, нова лінія електропостачання та КНС потрібні вже сьогодні. Щоб не довелося потім довго і болісно розплачуватися за власну недалекоглядність.
[1]