– Зачекайте! – гукнув один із них, коли вона вже хотіла натиснути кнопку ліфта.
Незнайомці ввійшли в кабінку, і коли ліфт рушив, один із них притиснув жінку до стінки, а інший вихопив з її рук сумку.
– Тихо, – прошепотів зловісно. – Інакше сама знаєш, що буде…
На п’ятому поверсі Тамара вийшла, а грабіжники спустилися вниз. Від страху жінка довго не могла оговтатися. Про пограбування вона заявила наступного дня в міліцію. У сумці Петрової були гроші, мобільний телефон, документи.
Владислав Пархоменко та Ігор Болотніков ніде не працювали. Останній був студентом, а обом на розваги хотілося грошей, проте йти на роботу жоден із цих молодиків не хотів. Змовившись, хлопці почали промишляти крадіжками майна в одиноких перехожих, переважно жінок. Пограбоване продавали, а гроші пропивали. На чергову оборудку зазвичай виходили напідпитку – це, на їхню думку, додавало сміливості.
Коли стрілка годинника повернула на 12-у ночі, Пархоменко і Болотніков (перед цим добре “заправившись” пивом), рушили в бік мікрорайону Алмазний. Якраз у цей час з дискотеки поверталася група дівчат. Підскочивши до них, нападники вирвали з рук неповнолітньої Олени Кулько сумочку, здобич виявилася для крадіїв ласою – у сумочці лежали не тільки гроші, а й мобільний телефон.
Апетити грабіжників зростали. І одного дня, 26 жовтня минулого року, вони здійснили три пограбування. Спочатку о 6.15 ранку, біля парку, що по вулиці 23 Вересня, наздогнали вранішню перехожу й відібрали в неї сумку. А потім, близько 7-ї години, Пархоменко і Болотніков забрели у двір одного з будинків, що по вулиці Героїв Сталінграда. Зайшовши в один із під’їздів, негідники вирішили:
– Якщо йтиме жінка, будемо грабувати…
Тут якраз і з’явилася одна з мешканок будинку. Галина Гресь саме поспішала на зміну. В її сумочці лежали 500 гривень, кредитна картка, мобільний телефон. Усього, як потім з’ясувалося, сумочка “тягла” разом із крамом на 3675 грн.
Коли крадії підступили до жінки й один із них спробував відібрати в неї сумку, Галина міцно вчепилася в неї й почала відштовхувати грабіжника, а потім вчинила галас:
– Люди! Міліція! Допоможіть, грабують! – кричала вона.
Не чекавши такого опору, злодії замешкалися.
– Тікаймо! – першим не витримав Болотніков. – Не вистачало нам міліції.
І нападники накивали п’ятами. Але ввечері того ж дня вони надолужили втрачене, о 23-й годині пограбувавши Марію Конотоп біля її будинку, що по вулиці Калініна. Сумку жінки викинули, мобільний телефон продали, а гроші привласнили.
Але, як кажуть, скільки мотузочці не витися, а кінець усе одно буде. Врешті-решт грабіжників затримали, і невдовзі обидва постали перед судом. Октябрський районний суд міста Полтави кваліфікував дії підсудних як грабіж, вчинений за попередньою змовою із застосуванням насильства. Владислава Пархоменка засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі, Ігоря Болотнікова – до 4 років 6 місяців, встановивши йому, враховуючи неповнолітній вік, іспитовий термін – 2 роки.
[1]